Correspondance - Fabe

Talant, 26 juin 1998, salut Befa, quoi d’neuf depuis la dernière fois?

Pour moi, toujours la même.

En c’moment j’taffe un vrai calvaire

J’m’emploie à gagner un salaire de misère

Dans une atmosphère qui pue comme l’enfer

Y paraît qu’quand tu travailles t’as le droit à des espérances

J’sais pas mais en faisant mes palettes, j’ai du mal à m’dire que j’ai de la

chance

Au fait, j’voulais savoir si t’as pas un pote qui peut m’faire un son

Tu sais ici c’est pas New-York, c’est juste Dijon

Pour assouvir sa passion, ça relève de la mission

J’suis là à regarder loin devant moi en rappant mes textes dans l’vide

Mais j’vois pas l’endroit où hip-hop rime avec avenir solide

Les incertitudes se cachent derrière les embûches

Tu t’excites comme une abeille dans sa ruche

Et tu t’rappelles qu’il faut remplir la cruche et mettre du pain dans la huche

Dur d’avancer sans obstruction

Les murs, comment en faire abstraction?

Le futur s’annonce difficile dans sa construction

Ne brusquons pas les choses, ça veut dire quoi ça?

Est-ce que les choses se gênent pour me brusquer moi?

Souvent j’pense qu’on est abonnés à la souffrance

Aux carences sur le plan de la chance

Comme vivre dans une substance qui s’endurcit

Jusqu’au jour où plus aucun mouvement n’sera permis

Pas verni, mal servi, pas un radis en poche

J’entends «le paradis est proche»

Mais on nous prend pour des cloches

J’veux faire faire mon truc alors j’m’accroche

Mais pour combien de temps?

La paroi est glissante, les prises sont peu nombreuses

La chute peut-être imminente

Bon j’arrête, je n’chiale pas plus

Au fait, j’attends grave le prochain opus

Tchao, à plus

Quand j’faisais 19H00−6H00 du mat' à porte de la Chapelle

J’trouvais qu’les sacs «La Poste «étaient tous plus lourd que la vie est belle

J’fais partie d’ceux qu’ont pas eu peur de suer

J’recevais pas d’courrier, mais ça m’a pas empêché d’trier l’tien

Servir des verres à des poivrots derrière un bar qui n’m’appartenait pas

J’ai dit «j'me casse», ils m’ont dit «on t’retient pas»

Alors j’suis parti et si j’en tiens pas rancœur aujourd’hui

C’est qu’mon cœur pense à tous ceux qui sont toujours là-bas

En train d’trimer pendant qu’j’raconte ma vie au cro-mi

Remarque j’y croyais, j’disais «j'réussirai, c’est promis «En notant chaque idée qui traînait sur un papier volant

Ça fait un bout d’temps

D’après c’que j’ai appris, on a tous une place en enfer

Pour un plus ou moins long séjour

Et y a des jours on n’sait plus comment faire

J’espère pas faire trop d’mal, j’veux juste respirer

L’avenir est incertain, même si t’es le mec le mieux assuré

Ça peut rassurer et ça peut faire monter la pression

Entre c’qu’on fait et c’qu’on dit, y a la bonne foi et la discrétion

J’vais voir c’que j’peux faire au niveau du son

Mais bon t’as vu, t’es déjà venu

Paris c’est pas New-York non plus (x3)

PS: J’t'écris de chez Cut, on est le 11 Juillet

J’avais oublié, quand j'étais petit c'était l'époque de l'été

Talant, 26 червня 1998 року, привіт, Бефа, що сталося з минулого разу?

Для мене завжди одне й те саме.

Зараз я працюю над справжнім випробуванням

Я працюю, щоб заробити мізер

В атмосфері, яка смердить як пекло

Здається, коли працюєш, маєш право на надії

Я не знаю, але, використовуючи свої палітри, мені важко сказати собі, що у мене є

шанс

До речі, я хотів знати, чи нема у вас друга, який би мені прозвучав

Ви знаєте, що тут не Нью-Йорк, це просто Діжон

Задовольнити його пристрасть — це місія

Я дивлюся далеко попереду, коли читаю свої тексти в порожнечі

Але я не бачу, де хіп-хоп римується з твердим майбутнім

Невизначеність ховається за підводними каменями

Ти збуджуєшся, як бджола у вулику

А ти не забудь наповнити глечик і поставити хліб у хату

Важко рухатися вперед без перешкод

Стіни, як їх ігнорувати?

У його будівництві майбутнє виглядає складним

Не будемо поспішати, що це означає?

Мені щось заважає поспішати?

Часто я думаю, що ми підписані на страждання

Брак удачі

Як жити в речовині, яка твердне

До того дня, коли рух більше не буде дозволено

Без лаку, погано обслужений, ані редиски в кишені

Я чую "небо близько"

Але нас приймають за дзвони

Я хочу зробити свою справу, тому я тримаюся

Але як довго?

Стіна слизька, трюмів мало

Падіння може бути неминучим

Добре, я зупинюся, я більше не буду плакати

До речі, я серйозно чекаю наступного опусу

Чао, до зустрічі

Коли я був 7:00−6:00 ранку в Порт-де-ла-Шапель

Я виявив, що всі сумки «La Poste» були важчими, ніж життя прекрасне

Я з тих, хто не боявся потіти

Я не отримував жодної пошти, але це не завадило мені відсортувати вашу

Подавайте напої п’яним за баром, який мені не належав

Я сказав: «Я пішов», вони мені сказали: «Ми тебе не стримуємо»

Тож я пішов і якщо не тримаю образи сьогодні

Це моє серце думає про всіх тих, хто ще там

Трудяться, поки я розповідаю своє життя кро-мі

Примітка: я повірив у це, я сказав: «Я досягну успіху, я обіцяю» Відзначаючи кожну ідею, що залишилася на папері

Пройшло багато часу

З того, що я дізнався, всім нам є місце в пеклі

Для більш-менш тривалого перебування

І бувають дні, коли ми не знаємо, що робити

Я сподіваюся, що не завдаю зайвої шкоди, я просто хочу дихати

Майбутнє невизначене, навіть якщо ти самий впевнений хлопець

Це може заспокоїти і підвищити тиск

Між тим, що ми робимо, і тим, що ми говоримо, є добросовісність і розсудливість

Я подивлюся, що я можу зробити зі звуком

Але ти бачив, ти вже прийшов

Париж теж не Нью-Йорк (x3)

PS: Я пишу вам із Cut, це 11 липня

Я забув, коли був маленьким, було літо