Bienvenue à paris - Fabe

Bienvenue à Paris, tiens ici tous les jours on teste ton esprit

Ton âme aspire à l'élévation, mais tu succombes à la tentation

A Paris il y a un temps pour tout

Un jour tu parles, un jour tu prends ou tu mets des coups

Ici c’est dangereux de parler de trop

T’as pas saisi et tu finis sous le métro

Traumatisés sont les gens, y’a pas d’témoins

Car les témoins sont intelligents

Chacun pour soi et Dieu pour tous

Les gens se poussent et les portefeuilles partent en poussière

Les pickpockets sont habiles et les gens sont tellement bêtes qu’ils continuent

de te bousculer

Obnubilés par le stress omniprésent, omnipotent

Il fait que s’entretuent les gens, ils n’ont plus d’cœur

Ils ont un chrono, des préjugés raciaux en plus les flics ici sont fachos

T’as chaud?

T’en peux plus gars t’es foutu comme un craqué

Qui s’est fait braquer par un détraqué

Et si tu meurs sache que tout le monde s’en fout

Parce que Paris rend les gens fous

Bienvenue à Paris, tiens ici tous les jours on teste ton esprit

Ton âme aspire à l'élévation, mais tu succombes à la tentation

Je te raconte Paris comme si je m’appelais Montand

Sauf que maintenant je décris le Paris de mon temps

Moi, sur mon ton à moi, tu entends ma voix?

Mais crois-tu qu’ici-bas ma voix est un poids?

Car je suis noyé dans la masse, un pion dans la populace

De la violence qui se passe là

Qui se place là

Maintenant Pasqua est là mais gars dis ça change quoi?

Un sentiment d’insécurité persécute

Les frères dans toutes les cités

L’avenir est douteux comme un jeu de carte

Si tu ne triches pas tu deviens chelou comme un psychopathe

(Fat comme Patsy, me buter comme un taxi)

Si t’es pas fort, tu flanches du mauvais té-co

La tentation fait partie de ton quotidien

Car le stress s’empresse d’agresser les parisiens

Bienvenue à Paris, tiens ici tous les jours on teste ton esprit

Ton âme aspire à l'élévation, mais tu succombes à la tentation

A Paris il y a des frères qui sont fous, qui se foutent de tout

Et si t’en doutes ils te mettront des coups

Des coups d’pieds, des coups d’pression

Des coups dans ta tête si tu n’acceptes pas leur vision

Des choses, ose parler quand ils sont là, ils n’attendent que ça

De te vate-sa donc écrase toi

Tu vois?

ils vivent au jour le jour comme des vautours

Et leur appel est sans détour

Ils font parti du clan des résignés

Assignés à domicile dans le danger

Dans leur cœur il n’y a plus d’amour

Il y a la haine et la rancœur provoquée par les beaux discours

Les frères sont harassés, et si tu gazes et aussitôt tu te fais tabasser

Bienvenue à Paris, car ici aussi

Un jour tu pleures, un jour tu ris

Mais ne dis pas que mes frères vivent dans des résidences

Car une cité c’est une cité et ici c’est la France

Mais si tu penses qu’il n’y a que le Louvre et la belle vie

Par ici l’ami ils te feront visiter Paris

Chope ça…

Bienvenue à Paris, tiens ici tous les jours on teste ton esprit

Ton âme aspire à l'élévation, mais tu succombes à la tentation

Ласкаво просимо до Парижа, будьте тут кожен день, ми перевіряємо ваш розум

Ваша душа прагне піднесення, але ви піддаєтеся спокусі

У Парижі всьому свій час

Одного дня ти говориш, одного дня береш або брикаєшся

Тут небезпечно занадто багато говорити

Ти не розумієш і потрапляєш під метро

Люди травмовані, свідків немає

Бо свідки розумні

Кожен за себе і Бог для всіх

Люди штовхають один одного, а гаманці кришаться

Кишенькові злодійки розумні, а люди такі тупі, що продовжують

щоб підштовхнути вас

Одержимий всюдисущим, всесильним стресом

Він змушує людей вбивати один одного, у них більше немає серця

Вони мають хронологічне, расове упередження, плюс поліцейські тут є фачо

тобі жарко?

Ти більше не можеш це терпіти, чувак, ти обдурений як божевільний

Кого пограбував чудак

І якщо ти помреш, знай, що нікого не хвилює

Бо Париж зводить людей з розуму

Ласкаво просимо до Парижа, будьте тут кожен день, ми перевіряємо ваш розум

Ваша душа прагне піднесення, але ви піддаєтеся спокусі

Я розповідаю вам про Париж, ніби мене звати Монтан

Але зараз я описую Париж свого часу

Я, власним тоном, ти чуєш мій голос?

Але ти думаєш, що тут, внизу, мій голос — тягар?

Тому що я тону в натовпі, пішак серед населення

Про насильство, яке там відбувається

Хто там сидить

Тепер Паскуа тут, але хлопці скажіть, яка різниця?

Почуття невпевненості переслідує

Брати в усіх містах

Майбутнє сумнівне, як карткова гра

Якщо ти не обманюєш, ти стаєш дивним, як псих

(Товстий, як Петсі, вдари мене, як таксі)

Якщо ти не сильний, ти брикаєшся з поганим футболом

Спокуса є частиною вашого повсякденного життя

Тому що стрес поспішає атакувати парижан

Ласкаво просимо до Парижа, будьте тут кожен день, ми перевіряємо ваш розум

Ваша душа прагне піднесення, але ви піддаєтеся спокусі

У Парижі є брати, які божевільні, яким байдуже

І якщо ви в цьому сумніваєтеся, вас виб’ють

Удари ногами, натискні удари

Постріли в голову, якщо ви не приймаєте їх бачення

Речі, смійте говорити, коли вони там, вони чекають цього

Тож розчавлюй себе

Розумієш?

вони живуть день у день, як грифи

І їхній виклик простий

Вони є частиною клану звільнених

Домашній арешт в небезпеці

У їхніх серцях більше немає любові

Є ненависть і образа, викликані риторикою

Братів цькують, а якщо даси газ, то відразу поб’ють

Ласкаво просимо в Париж, тому що і тут

Одного разу ти плачеш, одного разу смієшся

Але не кажіть, що мої брати живуть у будинках для проживання

Тому що місто є місто, а ось Франція

Але якщо ви думаєте, що є тільки Лувр і хороше життя

Ось друже, вони покажуть тобі Париж

Отримай це...

Ласкаво просимо до Парижа, будьте тут кожен день, ми перевіряємо ваш розум

Ваша душа прагне піднесення, але ви піддаєтеся спокусі