The Dive (1) - Eyedea & Abilities

It starts out with a question.

How much of it is real?

The skepticism sets in, and lessens your appeal

Next, you study conspiracy, develop some theories

And become extra wary of all your previous learned material

Your tolerence for stupidity degrades

Most of your friends seem to be trapped in the maze

You narrow your associates down to the few you can stand

And even they sometimes wonder what’s going on in that head of yours

You study east and western philosophy, psychology, physics

You think a lot more, and start to question existence

You wonder about your nervous system’s limits

You tamper with reality maps, and then ask hallucinogenic induced

«Who am I’s?

What am I?

Am I forever?»

All information breathes in the shallow dark hells of never

You can see where it’s leading.

You wish you were dreaming

If the castle crumbles no one’s there to put it back together

Have you ever felt yourself slippin' away?

Where all you think about’s your sanity, and how it decayed?

There’s no place to run, no place to hide

You can’t escape from inside, and you’re losing your mind

You try to think of when it started, and ask yourself why

But each thought deepens the sickness and completes the desert dry

Fear feeds the derangement of the inner eye

With nothing left you find yourself falling to madness so you…

… cry to your god, and act normal to your peers

What if God ain’t hearing you?

That’s your only fear

Each day you think more about your psychosis

No one but you can help you, and you know this

That’s the craziest part of it all

In your rational mind, you only know two things for sure

One is that you’re totally nuts

And the other is that you’re the only one with the cure

It doesn’t make sense, it’s not how you imagined

You never knew it could just happen

You thought it came from stress, suicide, a near death experience

War, drug trips, low pay, carelessness

You’ve heard plenty of stories about schizophrenia

But never had evidence of one who thought himself mad

You’re going crazy, and desperately reachin' for reason

But the strain to stay sane’s your only demon;

best believe it

You finally realize that you’ve always lived in hell

No human model or metaphor can explain how you fell

The puzzle’s alive, and it changes as you try to escape it

It created time and made it appear to pass by

You don’t know what you think.

You don’t think what you know

You’re a total lunatic, and afraid it’s starting to show

Where do you go when your brain is your worst enemy?

The six hundred and sixty six foot tall bridge on seventh street?

You’re scared.

You’re scared.

Why are you so scared?

There’d be no problem if you didn’t care

Now you’ve truly formed an opinion about heaven

It starts out with a question, and this is what it ends in

Now I know you’ve felt yourself slip away

Now all you think about’s your sanity, and how it decayed

There’s no place to run.

No place to hide

You can’t escape the fact that you’ve lost your mind

You can’t erase your mistakes.

There’s no way to rewind

The harder you look, the harder it is to find

Fear feeds the derangement of the inner eye

With nothing left you find yourself falling to madness, so you dive

So you dive (repeated)

And with each foot you fall

The voice in your head starts to sound more and more like yours

Все починається із запитання.

Наскільки це справжнє?

Скептицизм з’являється і зменшує вашу привабливість

Далі ви вивчаєте змову, розробляєте деякі теорії

І будьте дуже обережні до усього попереднього вивченого матеріалу

Ваша терпимість до дурості деградує

Більшість ваших друзів здається в пастці лабіринту

Ви звужуєте своїх партнерів до небагатьох, на яких можете стояти

І навіть вони іноді дивуються, що відбувається у тій голові у вас

Ви вивчаєте східну та західну філософію, психологію, фізику

Ви більше думаєте і починаєте сумніватися в існуванні

Ви дивуєтеся про межі своєї нервової системи

Ви підробляєте карти реальності, а потім запитуєте галюциногенну індукцію

«Хто я?

Що я?

Я назавжди?»

Вся інформація дихає в неглибоких темних пеклах ніколи

Ви можете побачити, куди це веде.

Ви б хотіли, щоб ви мріяли

Якщо замок розпадеться, ніхто не зможе його зібрати

Ви коли-небудь відчували, що вислизаєте?

Де все, про що ви думаєте, ваш розсудливість і як вона занепала?

Немає куди втекти, не де сховатися

Ви не можете втекти зсередини, і ви втрачаєте розум

Ви намагаєтеся подумати коли це почалося, і запитуєте себе, чому

Але кожна думка поглиблює хворобу і завершує пустелю сухою

Страх живить розлад внутрішнього ока

Коли нічого не залишилося, ви впадаєте в божевілля, тому ви…

... плачте до свого бога і поводьтеся нормально зі своїми однолітками

Що, якщо Бог вас не чує?

Це твій єдиний страх

З кожним днем ​​ви все більше думаєте про свій психоз

Ніхто, крім вас, не може вам допомогти, і ви це знаєте

Це найбожевільніша частина усього

У вашому раціональному розумі ви точно знаєте лише дві речі

По-перше, ви зовсім збожеволіли

А по-друге, що ви єдиний, хто має ліки

Це не має сенсу, це не так, як ви собі уявляли

Ви ніколи не знали, що це може просто статися

Ви думали, що це походить від стресу, самогубства, майже смерті

Війна, наркопоїздки, низька оплата, безтурботність

Ви чули багато історій про шизофренію

Але ніколи не було доказів того, хто вважав себе божевільним

Ви сходите з розуму і відчайдушно шукаєте розум

Але ваш єдиний демон — залишатися розсудливим;

найкраще повірити

Нарешті ти усвідомлюєш, що завжди жив у пеклі

Жодна людська модель чи метафора не можуть пояснити, як ви впали

Головоломка жива, і вона змінюється, як ви намагаєтесь від неї уникнути

Це створювало час і здавалося, що він пройшов повз

Ви не знаєте, що думаєте.

Ти не думаєш про те, що знаєш

Ви повний божевільний і боїтеся, що це почне видатися

Куди ви йдете, коли ваш мозок — ваш найлютіший ворог?

Шістсот шістдесят шість футів заввишки міст на сьомій вулиці?

ти боїшся.

ти боїшся.

Чому ти такий наляканий?

Не було б проблем, якби вам було все одно

Тепер у вас справді склалася думка про рай

Починається із запитання, і ось чим закінчується

Тепер я знаю, що ви відчули, як вислизаєте

Тепер все, про що ви думаєте, — це ваш розсудливість і те, як вона занепала

Немає куди бігти.

Немає де сховатися

Ви не можете уникнути того факту, що зійшли з розуму

Ви не можете стерти свої помилки.

Немає можливості перемотати назад

Чим сильніше ви шукаєте, тим важче це віднайти

Страх живить розлад внутрішнього ока

Коли нічого не залишилося, ви впадаєте в божевілля, тому пірнаєте

Отже, ви пірнаєте (повторно)

І кожною ногою ти падаєш

Голос у вашій голові починає звучати все більше і більше, як ваш