1208 - Extortionist

Restless nights, just a kid in the streets

In a dead end town with bottles at my feet

No where to turn I fucking lie and weep

I lie and weep

Drowning in misery, wash away the pain

Trying hard just to make it through the day

So i laid my fucking conscious to waste

And i’m not proud of the decisions I’ve made

Terminally ill inside my head

Just take another pill so you can forget

Drown yourself in a bottle

Spend your days wishing you were fucking dead

Restless nights these streets are filled with deceit

They lie through their teeth, thrive on perpetual greed

So they can get their fix of sympathy

This is where I never wanted to be

Your stuck inside a sick and twisted mentality

Living life inside a jaded reality

I’m done falling victim to all of your lies

I’m taking back what’s mine

I’m taking back what is mine

These kids think they know pain, but they know nothing

You front so fucking tough, but you fool no one

Lie through your teeth just for the attention

You wear a mask of your own synthetic depression

Now when reality spits in your face, you’ll rot with me at the bottom,

sinking in shame

Until you’re in your fucking grave

Walk a mile in my shoes and there will be no comprehension of what it’s like to

feel this way

Cause when reality spits in your face you’ll rot with me at the bottom,

sinking in shame

Until you’re in your fucking grave

Неспокійні ночі, просто дитина на вулиці

У тупику з пляшками біля моїх ніг

Немає куди подітись, я брешу й плачу

Я лежу і плачу

Потонувши в біді, змийте біль

Намагайтеся, щоб просто пережити день

Тож я витратив мою кляту свідомість

І я не пишаюся рішеннями, які я прийняв

У мене в голові невиліковно

Просто прийміть ще одну таблетку, щоб забути

Втопитися в пляшці

Проводьте свої дні, мріючи про те, що ви до біса померли

Неспокійні ночі ці вулиці наповнені обманом

Вони брешуть крізь зуби, процвітають від вічної жадібності

Тож вони можуть знайти своє симпатії

Це де я ніколи не хотів бути

Ви застрягли всередині хворого та спотвореного ментальності

Жити життя в насиченій реальності

Я перестав стати жертвою всієї твоєї брехні

Я беру назад те, що моє

Я забираю те, що є моїм

Ці діти думають, що знають біль, але вони нічого не знають

Ти такий до біса жорсткий, але ти нікого не обманюєш

Ляжте крізь зуби лише для уваги

Ви носите маску власної синтетичної депресії

Тепер, коли реальність плюне тобі в обличчя, ти будеш гнити разом зі мною внизу,

тонуть від сорому

Поки ти не потрапиш у свою прокляту могилу

Пройду милю в мого взуття, і я не не зрозумію що це таке

відчувати себе так

Бо коли реальність плюне тобі в обличчя, ти будеш гнити разом зі мною внизу,

тонуть від сорому

Поки ти не потрапиш у свою прокляту могилу