Burial - Extol

Blessed is he who has got

His transgressions forgiven

And his sins hidden

Blessed is the man whom the Lord

Do not ascribe misdeeds

And is without deceit in his spirit

Buried it deep inside

But soon a sprout came forth

It kept on growing

I couldn’t hide

When I kept it to myself

Slowly my bones corroded

And my vitality vanished

Like in the summer dry

Too many people living this life

Who can take their guilt away?

Their minds are rotting

And causing endless pain

Soon they are demented and put away

I confessed my sins to You

And did not hide my guilt

I said «I want to confess my

Misdeeds to you»

And he took my sins and guilt

He is my sanctuary

Блаженний, хто має

Його провини прощені

І його гріхи приховані

Благословенний чоловік, якого Господь

Не приписуйте провини

І без лукавства у своєму дусі

Поховав це глибоко всередині

Але незабаром з’явився паросток

Він продовжував зростати

Я не міг сховатися

Коли я тримав це для себе

Поволі мої кістки роз’їдали

І моя життєва сила зникла

Як влітку посушливе

Занадто багато людей живуть цим життям

Хто може зняти з них провину?

Їхні розуми гниють

І завдаючи нескінченного болю

Незабаром вони збожеволіють і прибирають

Я зізнався перед Тобою в своїх гріхах

І не приховував своєї провини

Я сказала: «Я хочу зізнатися у своєму

Проступки з вами»

І він узяв мої гріхи та провину

Він — моя святиня