Canción de E -

E comió por fin tierra

Dime el nombre de los hijos

La palabra lastimada en mitad de la boca

Extrae la fuerza de la voz por encima de los fusiles

Que reescriben sus enigmas de matanza inútil

En los meses sin circo

La palabra de cobre en vuestros muslos

Eternamente herida y sola

Te abireron la lengua con su pan encendido

La mitad de la boca en el medio del mundo

Pero no interrumpas mi llanto corrompido de bilis

E comió por fin tierra

Todo ha sido consumado

Donde solo el amor

Que en mi alma canta siempre la lenta voz de las mareas

Que nuestro libro de aortas te dispare y te deje en la camisa una flor de barro

Ya han venido los niños, los 150.000.000 con sus cabelleras de risa y su pánico

de luces

150.000.000 de hombres muertos en las aras de la piedra

150.000.00 en el canto de mi boca

E comió por fin tierra

Ya es el tiempo.

Ya no hay miedo

Que la marcha arranque

Y que el llanto acabe, que se moje la madera con la cruz de mis hermanos

Los caídos se levantan

Los que aquí murieron

Ignoro por tanto la réplica que habrá de traerme vuestra inservible canción

Е нарешті з’їв землю

Скажіть, як звуть дітей

Боляче слово посеред рота

Черпайте силу з голосу над гвинтівками

Які переписують свої загадки марного забою

За місяці без цирку

Мідне слово на твоїх стегнах

Вічно поранений і самотній

Вони розкрили тобі язик із своїм хлібом

Половина рота посеред світу

Але не переривай мій заплямований жовчю плач

Е нарешті з’їв землю

все було завершено

де тільки любов

Що в моїй душі завжди співає повільний голос припливів

Нехай наша книга з аорти вистрілить у вас і залишить глиняну квітку на вашій сорочці

Діти вже прийшли, 150 000 000 з волоссям від сміху та панікою

вогнів

150 000 000 мертвих людей на вівтарі каменю

150 000,00 на краю мого рота

Е нарешті з’їв землю

Настав час.

страху немає

нехай почнеться марш

І хай закінчиться плач, нехай мочить дрова хрестом моїх братів

Впав підйом

тих, хто тут загинув

Тому я ігнорую відповідь, яку принесе мені ваша марна пісня