Tu Non Mi Parli Più - Ex-Otago

Quando passo dalla riviera

Di Ponente dopo Savona

Con tutte quelle spiagge, milioni di case

Con le macchine sempre in coda

Il caldo che non molla

La radio che mi tiene su

E i finestrini abbassati

E il vento sulla faccia

I brividi sulla schiena

È pomeriggio ma sembra sera

Io mi chiedo perché

Tu non mi parli più

E io mi chiedo perché

Tu non mi parli più

E mi ricordo che, che passavamo le giornate, no

I pomeriggi a cercare i negozietti vintage in centro

Oppure a girare nei mercatini dell’usato

Perché, perché tu eri appassionata di, di, di abbigliamento anni '70

E lo ero anch’io

E così queste fantasie, questi tessuti sul tuo corpo

Ti stavano da paura

Vorrei scriverti soltanto

Solamente «Come stai?»

Chissà come stanno i tuoi

Il nostro cane, le polaroid

Ma forse non lo farò mai

Forse sono solo guai

Mi hanno detto che hai una bimba

Sono passati dieci anni

A volte mi viene voglia

Svegliarmi la mattina

La nostra casa, la nostra stanza

Io mi chiedo perché

Tu non mi parli più

Io mi chiedo perché

Tu non mi parli più

Vorrei scriverti solo «Come stai?»

Chissà cosa fai

O come stanno i tuoi

Bella com’eri

Bella come sarai

Vorrei scriverti solo «Come stai?»

Chissà cosa fai

E come stanno i tuoi

Bella com’eri

Bella come sarai

E sì poi, poi mi hai, mi hai conosciuto proprio quando

Ero in un momento super incastrato

Molto ortodosso con la politica, compravo sempre il giornale

Per cui dev’essere stato anche non semplice starmi vicino

Ma, ma io ti volevo bene e ti volevo bene sinceramente

E poi, e poi non c'è mai un’epoca giusta, no

Per stare con una persona

Le persone si incontrano in un certo momento, stanno insieme

E poi si lasciano

Коли я проходжу повз узбережжя

Ді Поненте після Савони

З усіма цими пляжами, мільйонами будинків

З автомобілями завжди в черзі

Тепло, яке не здається

Радіо, яке тримає мене в ногах

І вікна опущені

І вітер тобі в обличчя

Озноб на спині

Зараз день, але здається, що вечір

цікаво, чому

Ти більше зі мною не розмовляєш

І мені цікаво чому

Ти більше зі мною не розмовляєш

І я пам'ятаю, що, як ми проводили дні, ні

Вдень шукати вінтажні магазини в центрі

Або блукати по блошиних ринках

Чому, адже ти захоплювався одягом 70-х років

І я теж був.

І так ці фантазії, ці тканини на вашому тілі

Вони вас налякали

Я просто хотів би тобі написати

Просто "Як справи?"

Хто знає, як у вас

Наша собака, поляроїди

Але, можливо, я ніколи не буду

Можливо, це просто біда

Вони сказали мені, що у вас є дівчинка

Минуло десять років

Іноді мені так хочеться

Прокинувшись вранці

Наш дім, наша кімната

цікаво, чому

Ти більше зі мною не розмовляєш

цікаво, чому

Ти більше зі мною не розмовляєш

Я просто хотів би написати тобі "Як справи?"

Хто знає, що ти робиш

Або як у вас

Красива як ти була

Красива, як ти будеш

Я просто хотів би написати тобі "Як справи?"

Хто знає, що ти робиш

А як ваші

Красива як ти була

Красива, як ти будеш

І так, тоді ти маєш мене, ти зустрів мене саме тоді

Я перебував у надзвичайно застряглий хвилині

Дуже ортодоксальний у політиці, я завжди купував газету

Тож, мабуть, було нелегко бути зі мною поруч

Але, але я любив тебе, і я щиро любив тебе

І тоді, і тоді ніколи не буває слушного часу, ні

Бути з однією людиною

Люди зустрічаються в певний момент, залишаються разом

А потім розлучаються