Dark That Follows - Evans Blue

There’s just so many things you never needed to say.

Like I’m your other soul, but you can love them all

You’re tears are meaningless, they’re written on your face.

Just like your empty words, just like the chemical.

Just like the disease that stains your lips tonight.

You are the disease that’s in my life.

If it’s no ones fault,

There’s just no one to blame and nothing to say.

This time it’s no ones fault.

Oh, there’s nothing to save and no one to hate.

But I want to so bad.

Believe me.

There’s just so many ways you never needed to be.

Like cuts of empty space that never leaves your side.

Now wipe that stupid look off of your face.

You’re not the finest one, you’re not the only one.

You’re just a disease that stains the lips tonight.

You are the disease that’s in my life.

If it’s no ones fault,

There’s just no one to blame and nothing to say.

This time it’s no ones fault.

Oh, there’s nothing to save and no one to hate.

But I want to so bad.

Believe me.

We’re great in small doses

I pronounce it.

You’re satisfied loving me.

You’re so proud of yourself and your disadvantage to me.

It’s just something you love to say.

The greater the dosage makes me mispronounce it to be.

You’re dead inside of me.

You’re dead inside of me.

But when you’re alone.

And no one knows.

It doesn’t seem to matter.

You’re the same inside of me.

If it’s no ones fault,

There’s just no one to blame and nothing to say.

This time it’s no ones fault.

Oh, there’s nothing to save and no one to hate.

If I say I want you so bad.

It doesn’t matter.

Don’t believe me.

You’re just the disease that was in my life

Просто так багато речей, які вам ніколи не потрібно говорити.

Ніби я твоя інша душа, але ти можеш любити їх усіх

Твої сльози безглузді, вони написані на твоєму обличчі.

Так само, як ваші порожні слова, так само, як хімія.

Так само, як хвороба, що забарвлює твої губи сьогодні ввечері.

Ти - хвороба, яка є в моєму житті.

Якщо ніхто не винен,

Просто нема кого звинувачувати й нема що казати.

Цього разу ніхто не винен.

О, нема чого рятувати і нема кого ненавидіти.

Але я так сильно хочу.

Повір мені.

Є просто так багато способів, яким вам ніколи не потрібно бути.

Як уривки порожнього простору, який ніколи не покидає вас.

А тепер зітріть цей дурний погляд із свого обличчя.

Ти не найкращий, ти не один.

Ти просто хвороба, від якої сьогодні ввечері губи плями.

Ти - хвороба, яка є в моєму житті.

Якщо ніхто не винен,

Просто нема кого звинувачувати й нема що казати.

Цього разу ніхто не винен.

О, нема чого рятувати і нема кого ненавидіти.

Але я так сильно хочу.

Повір мені.

Ми чудові в малих дозах

Я вимовляю це.

Ти задоволений тим, що любиш мене.

Ти так пишаєшся собою і своїм недоліком для мене.

Це просто те, що ви любите говорити.

Чим більша доза змушує мене вимовити не неправильно.

Ти мертвий у мені.

Ти мертвий у мені.

Але коли ти один.

І ніхто не знає.

Здається, це не має значення.

Ти такий самий всередині мене.

Якщо ніхто не винен,

Просто нема кого звинувачувати й нема що казати.

Цього разу ніхто не винен.

О, нема чого рятувати і нема кого ненавидіти.

Якщо я скажу, що так сильно хачу тебе.

Це не має значення.

не вір мені.

Ти просто хвороба, яка була в моєму житті