Qualcosa in più - Eugenio Finardi

Lui le dice: «Prendi quello che ti serve, che ti porto via da qua

Anzi è meglio che tu non prenda niente, che tanto non ci servirà

Scappiamo via da questa sporcizia, scappiamo da questa città

Che tanto non ci ha mai dato niente e niente mai ci darà

Voglio portarti il più possibile lontano

Dove la notte dormiremo sotto stelle che non conosciamo

In mezzo al deserto o su di un’isola rubata

E ti darò una vita vera, una vita che non sia sprecata

E non invecchieremo mai, no noi non moriremo mai

E non litigheremo mai, non ci lasceremo mai»

Ma lei risponde: «Aspetta, amore mio, non voglio andare via di qua

È qui che abbiamo le nostre radici, proprio in questa sporca città

Diamoci da fare per cambiarla e forse un giorno cambierà

E noi potremo viverci felici e invecchieremo con dignità

Voglio dei figli e voglio potergli far vedere

Dove è nato loro padre, dov'è nato il nostro amore

Voglio che vivano giorni più sereni

Che abbiano un futuro perché il passato gli appartiene

E non avranno fame mai, no, non dovranno scappare mai

Non dovranno aver paura mai, non soffriranno mai»

La notte scende attorno al loro monolocale

Mentre sognano un futuro così difficile da immaginare

La notte scende mentre loro fanno l’amore

E ancora non lo sanno che una vita sta per arrivare

E così non partiranno più e non vorran scappare più

Dovranno lottare un po' di più, ma avranno qualche cosa in più

Він їй каже: «Візьми, що тобі потрібно, я заберу тебе звідси

Насправді краще не беріть нічого, бо все одно нам це не потрібно

Давайте тікати від цієї гидоти, давайте тікати з цього міста

Хто нам нічого не давав і ніколи нічого нам не дасть

Я хочу відвезти вас якомога далі

Де вночі будемо спати під невідомими зорями

Посеред пустелі або на викраденому острові

І я дам тобі справжнє життя, життя, яке не буде змарновано

І ми ніколи не постаріємо, ні, ми ніколи не помремо

І ми ніколи не посваримось, ніколи не розійдемось»

Але вона відповідає: «Почекай, мій коханий, я не хочу йти звідси

Саме тут наше коріння, прямо в цьому брудному місті

Давайте зайнятися, щоб змінити це, і, можливо, одного дня це зміниться

І ми зможемо там жити щасливо, і ми гідно постаріємо

Я хочу дітей і хочу мати можливість їх показати

Де народився їхній тато, де народилась наша любов

Я хочу, щоб у них були щасливіші дні

Нехай у них буде майбутнє, тому що минуле належить їм

І вони ніколи не залишаться голодними, ні, їм ніколи не доведеться тікати

Їм ніколи не доведеться боятися, вони ніколи не страждатимуть»

Ніч опускається навколо їхньої квартири-студії

Поки вони мріють про майбутнє, таке важко уявити

Настає ніч, коли вони кохаються

І вони ще не знають, що життя ось-ось настане

І тому вони більше не підуть і не захочуть більше тікати

Їм доведеться боротися ще трохи, але у них буде щось більше