Ghostlands - Eternal Oath

Many days has turned to night

Many dawns forced the dark to light

Many storms savaged through these lands

And many memories gone lost

Now I fear

That this road has reached its end

And the footsteps I see behind me

Being the last

As I have reached the shore

Where the waters are still

And the swans do not move

The wind it does not breathe

By his ferry he stands

Waiting for us wanderers

Inviting me to a journey

Far away from these ghostlands

Hesitation tempting my fears

Will the destination be my last

Can I still turn back

Is there more to say

Or will there be another time

All is quit it’s not just calm

Everything seems frozen

Even the mist seems still

Yet I walk slowly into its embrace

And into your care

I surrender, laying down

By his ferry he stands

Waiting for us wanderers

Inviting me to a journey

Far away from these ghostlands

The tears for time I see once again

Once the moment to cast-off

Is at hand

I lead the time into eternity

I always have and always will

By his ferry he stands

Waiting for us wanderers

Inviting me to a journey

Far away from these ghostlands

By his ferry he stands

Waiting for us wanderers

Багато днів перетворилися на ніч

Багато світанок примушували темряву до світла

Чимало штормів буяло на цих землях

І багато спогадів втрачено

Тепер я боюся

Що ця дорога підійшла до кінця

І кроки, які я бачу позаду

Будучи останнім

Як я дійшов до берега

Де стоять води

І лебеді не рухаються

Вітер не дихає

Біля свого порома він стоїть

Чекають на нас, мандрівників

Запрошує мене в подорож

Далеко від цих примарних країв

Коливання спокушає мої страхи

Чи буде пункт призначення мій останній

Чи можу я ще повернути назад

Чи є що що сказати?

Або буде інший час

Все закінчилося, це не просто спокій

Усе ніби заморожене

Навіть туман здається нерухомим

Але я повільно йду в його обійми

І під вашу опіку

Я здаюся, лягаю

Біля свого порома він стоїть

Чекають на нас, мандрівників

Запрошує мене в подорож

Далеко від цих примарних країв

Сльози за часом я бачу знову

Настав момент, щоб кинути

Є під рукою

Я веду час у вічність

Я завжди мав і завжди буду

Біля свого порома він стоїть

Чекають на нас, мандрівників

Запрошує мене в подорож

Далеко від цих примарних країв

Біля свого порома він стоїть

Чекають на нас, мандрівників