Tonto - Estopa

Hoy me he sentado a pensar en todo lo que no fue

En todo lo que ha sido y lo que pudo ser

Me cuesta recordar difícil volver a ser

Mi corazón es uno no se puede romper

Puedo mirar atrás, me cuesta recordar

No puedo, los latidos no me dejaran

¡La brisa que me da!

¡Es la que me hace volar!

Ya no se puede ir atrás, volver a respirar

No puedo, siempre se me olvidara

Aire que siempre me da y que me hace dudar

Cuando los arboles se paran

Yendo a ningún lugar, no me hace falta estar

Mi sombra todo me lo contará

Y este tiempo no da, no da para mucho más

Tonto que se pierde en el vacío infinito

De tu mente que da gritos porque le ha dolido tanto

No encontrarte y aunque no haya nada escrito

Me siento para pensarte…

Tonto que se juega la vida con cada estrella

Que fugaces brillan desde el culo de aquella botella

Que bebimos en mis sueños, donde tú eras la más bella

¿Quién es quién para juzgar?

¿Quién hay para negar?

¿Quién coge el cetro de la verdad?

Nadie me podrá ayudar

Nadie me salvará cuando la suerte se me acabe

Puedo mirar atrás, me cuesta recordar

No puedo, os latidos no me dejaran

Yendo a ningún lugar no me hace falta estar

Mi sombra todo me lo contará

¡Y el aire que me da!

¡Es lo que me hace volar!

Tonto que se pierde en el vacío infinito

De tu mente que da gritos porque le ha dolido tanto

No encontrarte y aunque no haya nada escrito

Me siento para pensarte…

Tonto que se juega la vida con cada estrella

Que fugaces brillan desde el culo de aquella botella

Que bebimos en mis sueños, donde tú eras la más bella

Сьогодні сів думати про все, чого не було

У всьому, що було і що могло бути

Мені важко згадувати, що важко бути знову

Моє серце, яке ти не можеш розбити

Я можу озиратися назад, мені важко згадати

Не можу, бити не дають

Вітер, який дарує мені!

Це той, що змушує мене літати!

Ти вже не можеш повернутися назад, знову дихати

Я не можу, я завжди забуду

Повітря, яке завжди дарує мені і яке змушує мене сумніватися

Коли стоять дерева

Нікуди йти, мені не потрібно

Моя тінь розповість мені все

І цей час не дає, не дає за багато більше

Дурень, який загубився в нескінченній порожнечі

З твого розуму це кричить, тому що йому так боляче

Не знайшов вас і навіть якщо там нічого не написано

Я сідаю думати про тебе...

Дурень, який ставить своє життя на авантюру з кожною зіркою

Як швидко вони сяють із дупи тієї пляшки

Щоб ми пили уві сні, де ти була найкрасивіша

Хто кого судити?

Хто там заперечує?

Хто бере скіпетр правди?

ніхто не може мені допомогти

Ніхто не врятує мене, коли моя удача закінчиться

Я можу озиратися назад, мені важко згадати

Не можу, бити не дають

Нікуди йти мені не потрібно

Моя тінь розповість мені все

І повітря, яке воно мені дає!

Це те, що змушує мене літати!

Дурень, який загубився в нескінченній порожнечі

З твого розуму це кричить, тому що йому так боляче

Не знайшов вас і навіть якщо там нічого не написано

Я сідаю думати про тебе...

Дурень, який ставить своє життя на авантюру з кожною зіркою

Як швидко вони сяють із дупи тієї пляшки

Щоб ми пили уві сні, де ти була найкрасивіша