Sin Sombrero - Estopa

Sin sombrero

Sin ponerse ningun traje elegante

Se presentó en el mismo cielo

El solo quería asegurarse

Que no todo es un infierno

Y acabó cruzando un umbral

Del que nunva jamas volvió

Nunca tuvo nada que perder

Así que nadie le extraño

Y ya nunca miró hacia atrás

Prisionero

Al final resultó ser una cárcel

Hecha de bloques de hielo

Donde a nadie le apetece fugarse

Donde todo es tan perfecto

Un abrazo de calor

Un viento del sur especial

Lo mas cercano a sentir amor por necesidad

Así que allí se quedó

¡Pero aún retumba su grito de madrugada

Cuando se escuchan los cantos de los que sueñan!

¡Abriendo de par en par todas las ventanas

Echándole a la hogera toda nuestra leña!

Yo creo que se marcho porque le dio la gana

Su vida era una autentica tragicomedia

Pero aun yo me pregunto todas las mañanas

Qué hubiera sido si no hubiera

Sin sombrero

Sin ponerse ningun traje elegante

Se presentó en el mismo cielo…

Prisionero…

Sin sombrero…

Prisionero…

Sin sombrero…

Prisionero…

без капелюха

Не надягаючи жодного вишуканого костюма

Він був представлений на тому ж небі

Він просто хотів переконатися

Що не все пекло

І в підсумку переступив поріг

з якого ніколи не повертався

ніколи не було чого втрачати

тому ніхто за ним не сумує

І ніколи не озирнувся назад

В'язень

У підсумку це виявилося в’язницею

Зроблений з брил льоду

Куди ніхто не хоче тікати

де все так ідеально

теплі обійми

Особливий південний вітер

Найближче до почуття любові через необхідність

Так воно й залишилося

Але все ще лунає її крик на світанку

Коли лунають пісні тих, хто мріє!

Відчиняючи навстіж усі вікна

Кидаємо всі наші дрова у багаття!

Я думаю, що він пішов, тому що йому так захотілося

Його життя було справжньою трагікомедією

Але навіть я дивуюся кожного ранку

Що б це було, якби не я

без капелюха

Не надягаючи жодного вишуканого костюма

Він був представлений на тому ж небі...

В’язень…

без капелюха...

В’язень…

без капелюха...

В’язень…