La Primavera - Estopa

Será que se nota el paso del tiempo

Que cierra las cicatrices del alma

Yo como soy discípulo del viento

Me siento a esperar que llegue la calma

Será que le doy demasiadas vueltas

Y mil veces caigo en la misma trampa

Menos mal que ahora duermo a pierna suelta

Yo nunca pierdo toda la esperanza

Será que algunas veces me emborracho

Con el licor de todos los licores

Y no soy mucho más que un mamarracho

Que sólo busca huir de sus temores lere lere

En la primavera, que se me escapa corriendo por las aceras

En la primavera, que se me escapa volando donde tú quieras

Creo que sí vale la pena

Creo que sí vale la pena

Y a veces cuando estoy solo conmigo

Y se apagan las luces de mi casa

Universo busca su propio ombligo

Y ojo de un huracán que todo arrasa

Y no quiero preguntar dónde vamos

No quiero saber de dónde venimos

Sólo sé que tengo el tiempo en mis manos

Si te quedas un ratico conmigo lere lere

En la primavera, que se me escapa corriendo por las aceras

En la primavera, que se me escapa volando donde tú quieras

Creo que sí vale la pena

Creo que sí vale la pena

¡Que las tristezas, valen la pena cuando tus ojos

Quieren llorar pero me disimulan de reojo!

Todas las flores florecen después de la tormenta

¿Que voy a hacerle si todos tus besos me saben a menta?

En la primavera, que se me escapa corriendo por las aceras

En la primavera, que se me escapa volando donde tú quieras

Creo que sí vale la pena

Creo que sí vale la pena

Буде так, що плин часу помітний

Це закриває шрами душі

Як я учень вітру

Сідаю чекати, коли настане спокій

Можливо, я даю йому занадто багато кіл

І тисячу разів я потрапляю в ту саму пастку

На щастя, тепер я міцно сплю

Я ніколи не втрачаю надії

Чи може бути, що я іноді напиваюся

З алкоголем усіх лікерів

І я не більше ніж дурень

Хто тільки прагне втекти від своїх страхів lere lere

Навесні, яка втікає від мене бігаючи по тротуарах

Навесні я не літаю, куди хочеш

Я думаю, що воно того варте

Я думаю, що воно того варте

А іноді, коли я залишаюся наодинці з собою

І в моєму домі згасає світло

Всесвіт шукає свій пуп

І око урагану, що все руйнує

І я не хочу питати, куди ми йдемо

Я не хочу знати, звідки ми

Я просто знаю, що в мене є час

Якщо ти побудеш зі мною на деякий час, я прочитаю

Навесні, яка втікає від мене бігаючи по тротуарах

Навесні я не літаю, куди хочеш

Я думаю, що воно того варте

Я думаю, що воно того варте

Той смуток того вартий, коли твої очі

Вони хочуть плакати, але ховають мене краєм ока!

Усі квіти розквітають після грози

Що я буду робити, якщо всі твої поцілунки мають смак м’яти?

Навесні, яка втікає від мене бігаючи по тротуарах

Навесні я не літаю, куди хочеш

Я думаю, що воно того варте

Я думаю, що воно того варте