Empanados - Estopa

Nos quedamos un poquito empanados

Sacamos nuestras caras al viento

Pa despeinarnos como sabemos

Gritamos hasta desgañitarnos

Para que nos oigan lo más lejos

Que sepan que no estamos llorando

Sólo chillamos

Nos quedamos algo desorientados

Cuando fumamos y nos dormimos

Siempre soñamos que estamos vivos

Para contarlo sin despertarnos

Siempre pendientes de un hilo fino

A la mínima duda caemos y despertamos

Arriba, de nuestras cabezas vuelan

Unas moscas golondrinas

Pero sólo una se cuela por alguna grieta

Encima nos alumbran las estrellas

Nos quedamos sin saliva

Seguro que son secuelas de la primavera

Ya no puedo sentir dolor

Ahora me invento antídoto contra el mal humor

Preparo un formulas que ni yo puedo entender

Para seguir soñando hasta el amanecer

Me pierdo entre la niebla de esta habitación

Para forzar un poco la imaginación

Que siempre vuela

Nos subimos al punto más alto

Giramos 360 grados

Si no encontramos lo que buscamos

Nos conformamos con seguir buscando

Pero si está nos precipitamos

Por que sabemos lo que queremos

Y lo que odiamos

Arriba, de nuestras cabezas vuelan

Unas moscas golondrinas

Pero sólo una se cuela por alguna grieta

Pero encima nos alumbran las estrellas

Nos quedamos sin saliva

Seguro que son secuelas de la primavera

Ya no puedo sentir dolor

Ahora me invento antídoto contra el mal humor

Preparo un formulas que ni yo puedo entender

Para seguir soñando hasta el amanecer

Me pierdo entre la niebla de esta habitación

Para forzar un poco la imaginación

Que siempre vuela

Ya no puedo sentir dolor

Ahora me invento antídoto contra el mal humor

Preparo un formulas que ni yo puedo entender

Para seguir soñando hasta el amanecer

Me pierdo entre la niebla de esta habitación

Para forzar un poco la imaginación…

Ми були трішки запечені

Приклеюємо обличчя до вітру

Щоб зіпсувати наше волосся, як ми знаємо

Ми кричимо, поки не кричимо

Щоб вони чули нас як далеко

Нехай вони знають, що ми не плачемо

ми просто кричимо

Ми були трохи дезорієнтовані

Коли ми куримо і засинаємо

Ми завжди мріємо, що ми живі

Сказати це, не прокидаючись

Завжди висить на тонкій нитці

При найменшому сумніві ми падаємо і прокидаємося

Вгорі, з наших голов вони летять

Деякі ковтають мух

Але лише одне продовження прослизає крізь тріщину

Над нами горять зорі

У нас закінчилася слина

Напевно, вони наслідки весни

Я більше не відчуваю болю

Тепер винаходжу протиотруту від поганого настрою

Я готую формули, які навіть я не можу зрозуміти

Щоб мріяти до світанку

Я гублюся в тумані цієї кімнати

Щоб трохи розтягнути уяву

що завжди літає

Піднімаємось на найвищу точку

Обертаємося на 360 градусів

Якщо ми не знайдемо те, що шукаємо

Ми задоволені тим, що продовжуємо шукати

Але якщо це так, ми поспішаємо

тому що ми знаємо, чого хочемо

і те, що ми ненавидимо

Вгорі, з наших голов вони летять

Деякі ковтають мух

Але лише одне продовження прослизає крізь тріщину

Але до того ж нас освітлюють зірки

У нас закінчилася слина

Напевно, вони наслідки весни

Я більше не відчуваю болю

Тепер винаходжу протиотруту від поганого настрою

Я готую формули, які навіть я не можу зрозуміти

Щоб мріяти до світанку

Я гублюся в тумані цієї кімнати

Щоб трохи розтягнути уяву

що завжди літає

Я більше не відчуваю болю

Тепер винаходжу протиотруту від поганого настрою

Я готую формули, які навіть я не можу зрозуміти

Щоб мріяти до світанку

Я гублюся в тумані цієї кімнати

Щоб трохи розтягнути уяву…