Schalt ab - Estikay

Hier ist alles schnelllebig, guck mal die Welt dreht sich um den Schein

Denn hier zählt man selbst wenig

Keine Zeit für eine Pause, denn die Zukunft sie rast

Gestern Züge, morgen buchen wir ein' Flug hoch zum Mars

Warten ständig darauf dass wir App’s empfang'

Scheint so als wären wir im Netz gefang'

Die schlausten Texte stammen aus nem Tumblr Blog

Wenn man nicht mitspielt bleibt man wohl ein Underdog

Standard-Schrott wird von den Medien serviert

Manchmal fühl' ich mich fremd wie ein Alien hier

Ey die ewige Gier nach den Statussymbolen

Wird gepredigt und wir glauben Stars und Idolen

Die wenigsten hier gehen ihren eigenen Pfad

Denn der eigene Pfad wirkt oft steinig und hart

Ich verusch' nur ein kühlen Kopf zu bewahren

Und weiß, ich komm an mit bisschen Hoffnung und Plan

Ich schalt ab, ich brauch das Ventil

Ich schalt ab, grade staut sich so viel

Ich schalt ab, ich schalt ab

Und all dieser Stress hier prallt ab

Ich schalt ab, ich brauch das Ventil

Ich schalt ab, grade staut sich so viel

Ich schalt ab, ich schalt ab

Und all dieser Stress hier prallt ab

Ich brauch' ne Pause und zwar länger als dreißig Minuten

Viel zu viele Dinge die den Reiz überfluten

Manchmal will ich alles um mich rum einfach nur muten

Das letzte mal waren wir wirklich frei in der Jugend

Und zwar frei von den täglichen Zwängen

Anstatt dass wir gehetzt durch die Gegend hier renn'

Auf der Jagd nach den Dingen die das Leben beengen

Nach dem Lifestyle den wir aus den Medien kenn'

Uns fehlen die Antennen für das Wesentliche

In hundert Jahren sind wir eh Geschichte

Unsere Treffen sind nur digital

Das sind Gedanken während ich grad durch die City fahr', ah

Ich will mich nicht über den Fortschritt beschweren

Doch glaub mir, hier an diesem Ort gibt’s noch mehr

Wer weiß ob wir auf dem richtigen Kurs waren

Ich muss anhalten, abschalten, durchatmen

Ich schalt ab, ich brauch das Ventil

Ich schalt ab, grade staut sich so viel

Ich schalt ab, ich schalt ab

Und all dieser Stress hier prallt ab

Ich schalt ab, ich brauch das Ventil

Ich schalt ab, grade staut sich so viel

Тут все стрімко, подивіться, навколо видимості світ крутиться

Тому що тут багато не розрахуєш

Немає часу на перерву, адже майбутнє переслідує вас

Поїзди вчора, завтра бронюємо рейс на Марс

Постійно чекає, поки ми отримаємо додатки"

Здається, ми потрапили в тенета

Найрозумніші тексти надходять із блогу Tumblr

Якщо ви не підіграєте, ви, ймовірно, аутсайдер

ЗМІ подають стандартний мотлох

Іноді я почуваюся тут дивно, як прибулець

Гей, вічна жадоба статусних символів

Проповідується і ми віримо зіркам і ідолам

Мало хто тут йде своїм шляхом

Тому що власний шлях часто здається кам'янистим і важким

Я просто намагаюся зберігати холоднокровність

І я знаю, що приїду з невеликою надією та планом

Я вимикаю, мені потрібен клапан

Я вимикаюся, зараз так багато накопичується

Вимикаю, вимикаю

І весь цей стрес тут відбивається

Я вимикаю, мені потрібен клапан

Я вимикаюся, зараз так багато накопичується

Вимикаю, вимикаю

І весь цей стрес тут відбивається

Мені потрібна перерва довша ніж тридцять хвилин

Надто багато речей, які перевищують стимул

Іноді мені просто хочеться заглушити все навколо

Востаннє ми були по-справжньому вільними, коли були молодими

І вільний від щоденних обмежень

Замість того, щоб кидатися тут

На полюванні за тим, що обмежує життя

За стилем життя, який ми знаємо зі ЗМІ

Нам бракує антен для найнеобхіднішого

Через сто років ми все одно станемо історією

Наші зустрічі лише цифрові

Це думки, поки я просто їду містом, ах

Я не хочу скаржитися на прогрес

Але повірте мені, це місце є чимось іншим

Хто знає, чи ми були на правильному курсі

Я повинен зупинитися, вимкнутися, глибоко вдихнути

Я вимикаю, мені потрібен клапан

Я вимикаюся, зараз так багато накопичується

Вимикаю, вимикаю

І весь цей стрес тут відбивається

Я вимикаю, мені потрібен клапан

Я вимикаюся, зараз так багато накопичується