Meadow - Espers

The sun inside your eyes sends me impossibly

Through seasons spilling fluid time like arteries of gold

Beside this tree of oak and moss most innocently

The sedentary song describes our willingness to lie

Between your red and golden skin most innocently

Together like two meadows one, too soon our course is run

In softness as in stone we find regretably

The solitary song describes our willingness to die

Сонце в твоїх очах надсилає мені неможливе

Через пори року розливається рідкий час, наче золоті артерії

Поруч із цим деревом із дуба й моху найневинніше

Сидяча пісня описує нашу готовність брехати

Між твоєю червоною та золотистою шкірою найневинніше

Разом, як два луги одна, надто рано наш курс пробігає

У м’якості, як у камені, ми, на жаль, знаходимо

Самотня пісня описує нашу готовність померти