Apple Blossom - Esperanza Spalding

Mother of spring

Her branches cradle sleeping buds

Yawning open

Welcomed by an aging man

He greets them fondly

With memories of when

Her boughs were arms that held him

As a younger man together

They would marvel

At the birth of springtime

Now he stands beneath the apple blossoms

Every year where they used to go walking

And he tells her about the summer and the autumn

The winter in his heart

And their apple blossoms

In summer they would dream

Of being three and smile

Imagining her round

As the apples on the ground

That fall they loved and waited

But winter came too soon

Before their seed could bloom

She wilted from the chill

And all fell cold and still

Now he stands beneath the apple blossoms

Every year where they used to go walking

And he tells her about the summer and the autumn

The winter in his heart

And their apple blossoms

As he opened the earth to receive her

He prayed heaven would be waiting to meet her

He kisses her cold cheek goodbye

But he couldn’t surrender the hopes they had sired

So in her folded hands

He placed a seed

From their favorite tree

And he laid her to rest

'neath a blanket of white

Until they meet again in the springtime

Now he stands beneath the apple blossoms

Every year where they used to go walking

And from above she’s always watching

But her body lies 'neath the apple blossoms…

Mother of the spring

The sleeping buds she cradles

Slowly yawn open

Welcomed by an aging man

He greets them fondly…

Мати весни

Її гілки колискають сплячі бруньки

Позіхаючи відкритий

Привітав літній чоловік

Він привітно вітає їх

Зі спогадами коли

Її гілки були руками, які тримали його

Як молодший чоловік разом

Вони б дивувалися

Під час народження весни

Тепер він стоять під яблуневими квітами

Щороку, куди вони раніше ходили гуляти

І він розповідає їй про літо й осінь

Зима в його серці

І їхній яблуневий цвіт

Влітку вони мріяли

Бути трьома і посміхатися

Уявляючи її круглою

Як яблука на землі

Тієї осені вони любили і чекали

Але зима прийшла надто рано

До того, як їхнє насіння встигло зацвісти

Вона зів’яла від холоду

І все замерзло й затихло

Тепер він стоять під яблуневими квітами

Щороку, куди вони раніше ходили гуляти

І він розповідає їй про літо й осінь

Зима в його серці

І їхній яблуневий цвіт

Коли він відкрив землю, щоб прийняти її

Він молився, щоб небо чекало на зустріч із нею

Він цілує її холодну щоку на прощання

Але він не міг відмовитися від тих надій, які вони народили

Тож у її складених руках

Він поклав насіння

З їхнього улюбленого дерева

І він поклав її відпочити

'під білою ковдрою

Поки вони не зустрінуться знову навесні

Тепер він стоять під яблуневими квітами

Щороку, куди вони раніше ходили гуляти

І зверху вона завжди дивиться

Але її тіло лежить під яблуневими квітами...

Мати весни

Сплячі бруньки вона колискає

Повільно позіхніть відкривайте

Привітав літній чоловік

Він привітно їх вітає…