Sentado À Beira do Caminho - Erasmo Carlos

Eu não posso mais ficar aqui a esperar

Que um dia de repente você volte para mim

Vejo caminhões e carros apressados a passar por mim

Estou sentado à beira de um caminho que não tem mais fim

Meu olhar se perde na poeira desta estrada triste

Onde a tristeza e a saudade de você ainda existe

Esse sol que queima no meu rosto um resto de esperança

De ao menos ver de perto seu olhar que eu trago na lembrança

Preciso acabar logo com isso

Preciso lembrar que eu existo

Que eu existo, que eu existo

Vem a chuva molha o meu rosto e então eu choro tanto

Minhas lágrimas e os pingos dessa chuva se confundem com meu pranto

Olho pra mim mesmo, me procuro e não encontro nada

Sou um pobre resto de esperança na beira de uma estrada

Carros, caminhões, poeira, estrada, tudo tudo se confunde em minha mente

Minha sombra me acompanha e vê que eu estou morrendo lentamente

Só você não vê que eu não posso mais ficar aqui sozinho

Esperando a vida inteira por você sentado à beira de um caminho

Na, na, na, na, na…

Я більше не можу чекати тут

Що одного дня ти раптом повертаєшся до мене

Я бачу, як повз мене проносяться вантажівки та автомобілі

Я сиджу на краю шляху, якому немає кінця

Мій погляд губиться в пилу цієї сумної дороги

Де досі є смуток і туга за тобою

Це сонце, що горить на моєму обличчі залишком надії

Дай хоча б побачити твій погляд зблизька, який я нагадую

Мені потрібно покінчити з цим найближчим часом

Мені потрібно пам’ятати, що я існую

Що я існую, що я існую

Дощ мочить моє обличчя, а потім я так сильно плачу

Мої сльози і краплі цього дощу сплутаються з моїми сльозами

Я дивлюся на себе, шукаю себе і нічого не знаходжу

Я – бідний залишок надії на узбіччі дороги

Машини, вантажівки, пил, дорога, все плутається в моїй думці

Моя тінь йде за мною і бачить, що я повільно вмираю

Тільки ти не бачиш, що я більше не можу бути тут сам

Все життя чекаю, коли ти сидиш на узбіччі шляху

на на на на на…