Epilogue: The Final Entry -

«Dearest Susanne

My Susanne!

You of the most gentlest, sweetest heart that ever beat within a

living being!

I am too late: your spirit has already departed Earth

Today, with my heart weary and broken, I unite your letters with mine between

the pages of your diary.

I write this final entry to thank you for giving me

little Michiel;

he is everything a father could wish for.

You shall live on

through him.

I shall treasure him always, as I treasure your memory.

Goodbye, my sweet Susanne

Yours always, until the end of days

-Joseph»

I see his starry eyes

He heals my broken heart

Through him

You’ll always be by my side

I hear you call my name

It fades to silence when I wake

A moment lost in time

And now the moment’s gone

And now the moment’s gone

But the memory lives on

Your memory… lives on…

«Найдорожча Сюзанна

Моя Сюзанна!

Ви найніжніше, наймиліше серце, яке коли-небудь билося

жива істота!

Я запізнився: ваш дух уже покинув Землю

Сьогодні, зі стомленим і розбитим серцем, я поєдную ваші листи зі своїми

сторінки вашого щоденника.

Я пишу цей останній запис , щоб подякувати вам за те, що ви мені дали

маленький Міхіл;

він є все, що батько може побажати.

Ти будеш жити далі

через нього.

Я буду цінувати його завжди, як ціную вашу пам’ять.

До побачення, моя мила Сюзанно

Ваш завжди, до кінця днів

- Джозеф»

Я бачу його зоряні очі

Він зцілює моє розбите серце

Через нього

Ти завжди будеш поруч зі мною

Я чую, що ви називаєте моє ім’я

Коли я прокидаюся, він зникає до тиші

Мить, втрачена в часі

А тепер момент минув

А тепер момент минув

Але пам'ять живе

Ваша пам'ять… живе…