Shalimar - Enzo Enzo

C'était quand j'étais lasse

Que ce monde est ancien !

J’ignorais tout encore

Jusqu’au nom de Guerlain

J’infusais mes faïences

D’une drôle de verveine

C'était quand j'étais lasse

Au milieu d’années vaines

J’avais vingt ans, je crois,

Il y a longtemps à peine

Tu aimais Pessoa

Tu récitais Verlaine

Dans les champs de pavot

J’en ai pris de la graine

Quelle heure est-il en Inde?

Quelle nuit te fait sienne?

J’aimerais tant que les hommes, enfin,

Ne portent plus qu’un seul parfum

Celui du soir

Dans les jardins de Shalimar

J’ai laissé notre amour

Pour qu’enfin il repose

Dans le baume de Bergame

Et l’essence des roses

J’avais ouvert les yeux

Et sur tes paupières closes

J’ai versé une larme

Et puis au petit jour

J’ai repris le chemin

Bien sûr que j’ai eu peur

J’ai connu des bonheurs

J’ai serré d’autres mains

Avant que vienne l’heure

D'être quelqu’un de bien

Je suis quelqu’un de mieux

Cela me semble loin

J’aimerais tant que l’amour, enfin,

Ait la douceur de ce parfum

Celui du soir

Dans les jardins de Shalimar

De Shalimar

Je n’ai plus rien à craindre

Je n’ai plus rien à feindre

Et je vais du passé

Qui nous lie l’un à l’autre

Et la douceur étendre

Et la douleur éteindre

Quelle heure est-il en Inde?

Quel soleil est le nôtre?

J’aimerais tant que l’amour, enfin,

Ait la douceur de cet instant

Celui du soir

Dans les jardins de Shalimar

De Shalimar

Це було, коли я втомився

Скільки років цьому світу!

Я ще нічого не знав

Аж до імені Guerlain

Я настоїв свій глиняний посуд

З кумедної вербени

Це було, коли я втомився

Серед змарнованих років

Мені було двадцять, я вірю,

Не так давно

Ти любив Пессоа

Ви декламували Верлена

На макових полях

Я взяв насіння

Котра година зараз в Індії?

Яка ніч у вас?

Я так хотів би, щоб чоловіки, нарешті,

Тепер носіть лише один аромат

Вечірній

У садах Шалімара

Я залишив нашу любов

Щоб він нарешті відпочив

У бальзамі Бергамо

І есенція троянд

Я відкрив очі

І на твоїх закритих повіках

Я пустив сльозу

А потім на світанку

Я пішов на шлях

Звичайно, я злякався

Я пізнала щастя

Я потис іншим руку

Перш ніж прийде час

Бути хорошою людиною

Я хтось кращий

Здається, далеко

Я так хотів би, щоб любов, нарешті,

Відчуйте солодкість цього аромату

Вечірній

У садах Шалімара

Від Шалімара

Мені більше нема чого боятися

Мені більше нічого прикидатися

І я йду з минулого

що єднає нас разом

І солодкість поширилася

І біль згасає

Котра година зараз в Індії?

Яке наше сонце?

Я так хотів би, щоб любов, нарешті,

Отримуйте солодкість цієї миті

Вечірній

У садах Шалімара

Від Шалімара