The Seas - Envoi

I’ll sit outside these doors and keep my engine running

Until I calm the seas within me

Make a choice to carry on or carry out

My dream to be the one you sing to

When you’re cold and all alone

Know that I am here and I’m still holding on

You can call me a coward

(You can call me a coward)

Or you can call it breaking free

My lungs can’t handle anymore of this tonight

So I’ll just go home before I say too much

Oh no, I’ve said too much

The taste of coffee on my tongue, so bittersweet

Mirrors the taste of what it’s like to lose absolutely everything

Thickened air and thickened skin reminds me of what could’ve been

Had I not felt pressure on my ear

(Had I not felt the pressure)

My lungs can’t handle anymore of this tonight

So I’ll just go home before I say too much

Oh no, I’ve said too much

For the record, I am part of something wearing thin

The same thing thrusting me into this mess that I am in

I never thought I would find beauty in what once was dead

Some will fight, some will fly, I haven’t made my choice yet

(I saw a robin fall from a tree)

(And the worst part is I couldn’t do a damn thing)

My lungs can’t handle anymore of this tonight

So I’ll just go home before I say too much

Oh no, I’ve said too much

Я буду сидіти за цими дверима і підтримувати роботу свого двигуна

Поки я не заспокою моря в собі

Зробіть вибір продовжувати чи виконувати

Моя мрія бути тим,кому ти співаєш

Коли тобі холодно і зовсім самотньо

Знай, що я тут і я все ще тримаюся

Ви можете назвати мене боягузом

(Ви можете називати мене боягузом)

Або ви можете назвати це вивільненням

Мої легені більше не витримають цього вечора

Тож я просто піду додому, перш ніж наговорю зайвого

О ні, я сказав занадто багато

Смак кави на моєму язику, такий гірко-солодкий

Віддзеркалює смак того, як це втратити абсолютно все

Згущене повітря та потовщена шкіра нагадують мені те, що могло бути

Якби я не відчував тиску на моє вухо

(Якби я не відчував тиску)

Мої легені більше не витримають цього вечора

Тож я просто піду додому, перш ніж наговорю зайвого

О ні, я сказав занадто багато

До речі, я є частиною чогось одетого

Те ж саме штовхає мене в цю халепу, в якій я опинився

Я ніколи не думав, що знайду красу в тому, що колись було мертвим

Хтось битиметься, хтось літатиме, я ще не зробила вибору

(Я бачив, як малиновка впала з дерева)

(І найгірше те, що я не міг зробити нічого)

Мої легені більше не витримають цього вечора

Тож я просто піду додому, перш ніж наговорю зайвого

О ні, я сказав занадто багато