At Dawn of a Funeral Winter - Enthroned

Among the blackness icy prevailed

I draw the black curtain of death

Thousand of lost souls fallen

In the depth of the crypts of pain

Through the voices of the past

The angles of damnation follow me

Travel through the (foot) lost paths

The huge black forests

During the eternal nights of a funeral winter

Drowned in the shadow

Light the kingdom of deads

Has condemned my soul

Has haunted the hibernal forests!

My coffin burn in a chapel

By the flames of damnation

Will still remain now and forever

In a ceremony of the shadows of the past

And the souls will recall the way of my cremation

With the singing the voices of the night

On the threshold at the gates of the kingdom

Of the shadows behold the moonlike throne

I cry for my anterior life

But at dawn of my rebirth

And by the power of my blasphemy

I raise with the forces of evil

My curse is eternal!!!

The wolves howling their song

Towards the gates of hell

The northern abysses let to hear

Among these leed north winds

The weeps of victims sacrificed

To bloody rites of shub-niggurath

The black goat of the eternal woods

When the night is deep

And the sun is in the sign of ram

The chant of darkness will be uttered

Towards the northern winds

The key will be turned

And the gates will open

Facing us, in the darkened kingdom

Серед чорноти панував крижаний

Я засуваю чорну завісу смерті

Тисячі втрачених душ упали

У глибині склеп болю

Голосами минулого

За мною слідують кути прокляття

Подорожуйте (пішо) загубленими стежками

Величезні чорні ліси

Протягом вічних ночей похоронної зими

Потонув у тіні

Освітліть царство мертвих

Засудив мою душу

Переслідував зимові ліси!

Моя труна згоріла у каплиці

Полум’ям прокляття

Залишиться зараз і назавжди

На церемонії тіней минулого

І душі згадають шлях мого кремації

Зі співом голосів ночі

На порозі біля воріт королівства

З тіней бачиш місячний трон

Я плачу за своє попереднє життя

Але на зорі мого відродження

І силою мого богохульства

Я піднімаю із силами зла

Моє прокляття вічне!!!

Вовки виють свою пісню

До воріт пекла

Північні безодні дають чути

Серед цих дули північні вітри

Плач жертв, принесених у жертву

До кривавих обрядів шуб-ніґґурат

Чорний козел вічних лісів

Коли ніч глибока

І сонце у знаку барана

Буде вимовлений спів темряви

Назустріч північним вітрам

Ключ повернеться

І ворота відчиняться

Звертаючись до нас, у темному королівстві