Come Il Sole - Ensi

Erano gli anni in cui niente mi spaventava

La vita era un avventura, il futuro si disegnava

La scuola si tagliava, ma ancora non si pensava

Al rap come un mestiere, e già in quartiere si fantasticava

Classe '85, una classe di pazzi

Perdevo dei giorni indietro pensando di essere avanti

Crescevo per strada ascoltando i più grandi, non i genitori

Parlavo come i cantanti, non come i professori

E poi un giorno mi è crollato il cielo addosso

Alle linee sul mio palmo avrei voluto cambiare il percorso

Chiudevo il pugno così forte da spaccarmi il polso

Sperando che una volta aperto cambiasse il mio mondo

Non cambiò letteralmente, ma diventai grande

Smontando le certezze in un istante

E al dramma di un padre dietro le sbarre

Si aggiunse anche la mia famiglia distrutta dalle domande

E come un tandem contavo su quelli che avevo accanto

Se non si pedala insieme, non va avanti più di tanto

E andai avanti lo stesso, tenendo dentro tutto quanto

Perché mi ero promesso che non avrei mai più pianto

E quanto ero felice quel Natale

Quando nonostante tutto mi sembrava tutto uguale

Anche se c’erano due posti in meno a tavola perché

Sapevo che entrambi sarebbero stati fieri di me

Guarda il Sole all’orizzonte come si alza e lo fa tutte le mattine

Perchè anche se è buia e fredda questa notte deve avercela una fine

So che non va come dovrebbe andare

Non sempre qua va come dovrebbe andare

Ma come il Sole si alza tutte le mattine per ricominciare

Questa notte dovrà pur finire per ricominciare

Se davo retta alle voci ne uscivo pazzo

Come Giovanna D’Arco e davo fuoco al palazzo

Ma non mi fregava niente perché avevo altri obiettivi

Le chiacchiere di 'sta gente è il telefono senza fili

Per questo ho scelto il rap, dare forma alle parole

Esorcizzare il mio dolore, immortalare ogni emozione

Era la redenzione, da vinto mi ha reso vincitore

Mi ha convinto a migliorare, spinto ad essere il migliore

Ma questa buona stella è una maledizione

Questo mondo dà quanto toglie, tutto in proporzione

Mi ha dato un nome e un’occasione per riprendermi

In cambio si è preso il tempo e le persone distruggendomi

Ho vinto tutte le battaglie, ma questa l’ho persa

Non riesco a ritornare a casa in mezzo alla tempesta

Io faccio un passo indietro, tu fai un passo avanti

Tendimi la mano che ci salveremo entrambi

Ho visto un letto di ospedale, le lacrime al funerale

Il sorriso di mia madre anche se andava tutto male

Ho visto il pane guadagnato col sudore

Ho visto l’ansia nella notte che prende forma e mi sbrana il cuore

Ho visto dei paesi di cui non sapevo neanche il nome

Ho visto il cielo in due emisferi e non cambia il colore

Ho visto l’odio, ma ho visto anche l’amore in ogni forma

Ho visto il mare dentro gli occhi di una donna e adesso

Це були роки, коли мене нічого не лякало

Життя було пригодою, майбутнє було наміченим

Школу скоротили, але ще не подумали

Репувати як професія, а вже по сусідству фантазував

Клас 85-го, клас божевільних

Я витрачав дні позаду, думаючи, що попереду

Я виріс на вулиці, слухаючи старших, а не батьків

Я говорив як співаки, а не як професори

І ось одного разу на мене впало небо

По лініях на долоні я хотів змінити курс

Я так сильно стиснув кулак, що зламав зап’ястя

Сподіваюся, що колись вона відкриється, вона змінить мій світ

Буквально це не змінилося, але я став великим

Усунення впевненості в одну мить

І до драми батька за ґратами

Мою сім'ю також знищили питання

І як тандем я розраховував на тих, хто поруч

Якщо ви не крутите педалі разом, вона не просуватиметься так сильно

І я все одно пішов далі, зберігаючи все всередині

Тому що я пообіцяла собі, що ніколи більше не буду плакати

І як я був щасливий того Різдва

Коли мені все здавалося однаковим незважаючи ні на що

Навіть якби за столом було на два місця менше, тому що

Я знав, що вони обоє пишатимуться мною

Подивіться на сонце на горизонті, коли воно сходить і робить це щоранку

Бо навіть якщо темно й холодно, ця ніч має закінчитися

Я знаю, що все йде не так, як має бути

Тут не завжди все йде так, як має бути

Але як сонце сходить щоранку, щоб почати спочатку

Цю ніч доведеться починати спочатку

Якщо я слухав чутки, то був божевільним

Як ми з Жанною д’Арк підпалили палац

Але мені було байдуже, бо в мене були інші цілі

«Ці люди говорять про бездротовий телефон».

Тому я вибрав реп, надавши форму словам

Вигнати мій біль, увічни кожну емоцію

Це був спокут, із завойованого він зробив мене переможцем

Він переконав мене вдосконалюватись, підштовхнув бути найкращим

Але ця щаслива зірка — прокляття

Цей світ дає те, що забирає, усе пропорційно

Він дав мені ім’я і можливість одужати

Натомість він забрав час і людей, знищивши мене

Я виграв усі битви, але програв цю

Я не можу повернутися додому серед грози

Я роблю крок назад, ти робиш крок вперед

Простягни руку, і ми обоє будемо врятовані

Побачив лікарняне ліжко, сльози на похороні

Посмішка моєї матері, хоча це все було погано

Я бачив хліб, зароблений потом

Я бачив вночі тривогу, яка набирає форми і розриває моє серце на шматки

Я бачив країни, назви яких навіть не знав

Я бачив небо у двох півкулях, і воно не змінює кольору

Я бачив ненависть, але я також бачив любов у будь-якій формі

Я бачив море в очах жінки і зараз