Immer wenn es regnet - Enemy

Mein Herz, ja, es weint jede Nacht mit den Tränen meiner Seele

Dio, erklär mir doch, wofür ich lebe?

Sag, siehst du nicht, wie ich mich quäle?

Ich sterb', um zu leben

Jeden Tag, bisschen und stolpern finstere Wege

Azrael, nimm meine Seele

Erhörtest du meine Gebete, verliere den Glauben an dich

Aber sollt es dich geben, oh Gnädiger, bitte vergebe

Auf dem Pfad der Erkenntnis, verfall' ich in Sünde und Irre, solange ich strebe

Diese Zeilen sind geschrieben in düsterer Zeit, ungewiss, ob es einer versteh’n

wird

Ich ruf' dich im Leid und vergess' dich im Glück, doch hör' dich dann immer

wenn’s regnet

Oh, immer wenn’s regnet, sieht die Welt meine Tränen nicht

Oh, immer wenn’s regnet, flieg' ich meinem Käfig

Oh, immer wenn’s regnet, frag' ich mich, wofür leb' ich

Oh, immer wenn’s regnet, oh, immer wenn’s regnet

Wir Leben in der Hölle und die Hülle meiner Seele ist gezeichnet von den Narben

Dieses Leben führt ins Grab, alle Wege, die wir gehen töten, wollte ich dir

sagen

Dieses Leben gibt uns weder Ziele, noch die Mittel für die Wege,

wenn wir Ziele haben

Ich bin wach, wenn alle schlafen, bin getrieben nicht von Liebe,

nur von Ängsten vorm Versagen

Der Verderber und Versucher, Herr am andern Ufer

Bete für dein Essen, ich vermehre das Valuta

Feuer auf der Kehle, Hass in der Blutbahn

Hunderte Masken auf der Seele von Geburt an

Für meine Brüder, die für mich durch die Hölle ging’n

Trage ich das Paradies auf Schultern zur Erde hin

Allen, die mir Hass einstachen, tief rein

Bringe ich die Hölle und verbrenne sie im Diesseits

Ich vergebe und vergesse nie

Vertraut mir eure Herzen in die Hand, ich verbrenne sie

Ich kann mich verstell’n, doch änder' nie, was soll ich machen?

Heiß' ich Jesus oder Enemy, Dicka

Nur die Dummen lachen, ich bin kalt

Tief in mir drinne ist 'ne böse Gestalt

Das Gute baut schöne Dinge auf

Der Zerstörer ihrer Werke hat die höchste Gewalt

Oh, immer wenn’s regnet, sieht die Welt meine Tränen nicht

Oh, immer wenn’s regnet, flieg' ich meinem Käfig

Oh, immer wenn’s regnet, frag' ich mich, wofür leb' ich

Oh, immer wenn’s regnet, oh, immer wenn’s regnet

Моє серце, так, воно щоночі плаче сльозами моєї душі

Діо, поясни мені, для чого я живу?

Скажи, ти не бачиш, як я мучуся?

Я вмираю, щоб жити

Кожен день маленькі і спотикаються зловісні шляхи

Азраїле, візьми мою душу

Якщо ти почув мої молитви, втратиш віру в себе

Але якщо ти будеш там, о милосердний, будь ласка, пробач

На шляху пізнання я впадаю в гріх і блукаю, поки прагну

Ці рядки були написані в темні часи, невідомо, чи хтось зрозуміє

буде

Я кличу тебе в смутку і забуваю тебе в щасті, але потім завжди чую тебе

Коли йде дощ

О, коли йде дощ, світ не бачить моїх сліз

Ой, коли йде дощ, я лечу до своєї клітки

О, коли йде дощ, я запитую себе, для чого я живу

Ой, коли йде дощ, ой, коли йде дощ

Ми живемо в пеклі, і оболонка моєї душі позначена шрамами

Це життя веде в могилу, вбивай усі шляхи, якими ми ходимо, я хотів тебе

сказати

Це життя не дає нам ні цілей, ні засобів для шляхів,

коли ми маємо цілі

Я прокинувся, коли всі сплять, мною не керує любов

тільки страх невдачі

Руйник і спокусник, володар на тому березі

Моліться за вашу їжу, я збільшую валюту

Вогонь у горлі, ненависть в крові

Сотні масок на душі від народження

За моїх братів, які пройшли через пекло заради мене

Я несу рай на своїх плечах на землю

Всім, хто глибоко вколотив мене ненавистю

Я приношу пекло і спалюю його в цьому світі

Я прощаю і ніколи не забуду

Повірте мені свої серця, я їх спалю

Я можу прикидатися, але ніколи не змінюватися, що мені робити?

Мене звати Ісус чи Ворог, Діка

Тільки дурні сміються, мені холодно

Глибоко всередині мене живе зла фігура

Добро створює красиві речі

Знищувач їхніх творів має верховну владу

О, коли йде дощ, світ не бачить моїх сліз

Ой, коли йде дощ, я лечу до своєї клітки

О, коли йде дощ, я запитую себе, для чого я живу

Ой, коли йде дощ, ой, коли йде дощ