Pure - Enchant

I look into a sea of blue in your eyes

And see a full and swollen moon

Resplendent in a stormy sky

I look through your gaze, its source is pure and uncorrupted

And see a wilderness of dunes, untouched, uninterrupted

Pessimis protects me

Limp hope won’t let me down

Still i lust for the pure

It unties the knots and turns me around

I swear, I won’t unravel this time…

I banish «too good to be true» from my mind

I’m steeled in my resolve by this gem I never thought I’d find

The echoes of your laughter fall upon me, like the calming rain

They intimate a surreal world, smooth-surfaced and free of stain

Pessimis protects me

Limp hope won’t let me down

Still i lust for the pure

It unties the knots and turns me around

I swear, I won’t unravel this time…

Your gaze’s source is uncorrupted… Pure

Dunes untouched, uninterrupted… Pure

I’m steeled in my resolve by this gem I never thought I’d find

Echoes of your laughter falling down on me

Like the calming rain…

Pessimis protects me

Limp hope won’t let me down

Still i lust for the pure

It unties the knots and turns me around

I swear, I won’t unravel this time…

Я дивлюсь у синє море в твої очі

І побачити повний і набряклий місяць

Яскравий на бурхливому небі

Я дивлюсь крізь твій погляд, його джерело чисте й непорушне

І побачите пустелю дюн, недоторкану, безперервну

Песиміс захищає мене

Надія мене не підведе

Я все ще жадаю чистого

Воно розв’язує вузли й обертає мене

Клянусь, цього разу я не розгадую…

Я виганяю «занадто добре, щоб бути правдою» зі свого розуму

Я загартований у своїй рішучості цим дорогоцінним каменем, який я ніколи не думав, що знайду

Відлуння твого сміху падають на мене, як заспокійливий дощ

Вони створюють сюрреалістичний світ, гладку поверхню й без плям

Песиміс захищає мене

Надія мене не підведе

Я все ще жадаю чистого

Воно розв’язує вузли й обертає мене

Клянусь, цього разу я не розгадую…

Джерело вашого погляду не зіпсоване… Чисте

Дюни недоторкані, безперервні... Чисто

Я загартований у своїй рішучості цим дорогоцінним каменем, який я ніколи не думав, що знайду

На мене падає відлуння твого сміху

Як заспокійливий дощ…

Песиміс захищає мене

Надія мене не підведе

Я все ще жадаю чистого

Воно розв’язує вузли й обертає мене

Клянусь, цього разу я не розгадую…