Distractions - Enchant

Standing alone in a crowded room, he hears it A voice so familiar, not unlike his own, he fears it His name being called out from across the room, but he can’t see

He’s willingly blindfolded starting towards the voice, but each step leads

Into a dance with a different stranger

His purpose he quickly forgets

Each dance delights till the song is through

But the silence between the songs reminds him what he’d intended to Do But the voice-----It knows no time-----Waits patiently

Can’t record a wrong, his past it can’t see

And if it takes him forever, it'll still be there, waiting jealously

He moves towards the voice, more determined now but still can’t see

The music begins and he’s pulled away again, by flattery

Just as with a drug the words purposely inoculate

All puffed up, but silence, when the music ends, quickly deflates

Now the voice, though never changing, begins to sound to him like a Shriek

He covers his ears with his hands

Now deaf and blind, he wanders aimlessly

Submerged in the darkness he’s forgotten what he was to be But the voice-----It knows no time-----Waits jealouly

Can’t record a wrong, his past it can’t see

And if it takes him forever, it'll still be there, waiting patiently

He cannot see the floor is wet, nor does he hear the strangers warn

He slips onto his back and, lying paralyzed, he feels forlorn

The music begins, and strangers whom he trusted leave him there

Helpless and immoblile lying on the floor----and no one cares

But the voice that once was distant sounds as thought it;s right next to His ear

And no longer the shrieking does he hear

The voice says «WALK"and, suddenly, he knew he would

It says"REMOVE THE BLINDFOLD», suddenly he knew he always

Could

But the voice-----It knows no time-----Waits patiently

Can’t record a wrong, his past it can’t see

And if it takes him forever, it'll still be there, waiting jealously

But the voice-----It knows no time-----Waits jealously

Can’t record a wrong, his past it can’t see

And if it takes him forever, it'll still be there, waiting patiently

Стоячи на самоті в переповненій кімнаті, він чує це Голос, такий знайомий, не схожий на його власний, він боїться цього Його ім’я вигукують з усієї кімнати, але він не бачить

Йому охоче зав’язують очі, починаючи до голосу, але кожен крок веде

У танець із іншим незнайомцем

Свою мету він швидко забуває

Кожен танець насолоджує, доки не закінчиться пісня

Але тиша між піснями нагадує йому, що він мав намір Зробити Але голос-----Він не знає часу----- Терпеливо чекає

Не можна записати неправильного, його минуле не бачити

І якщо це займе у нього вічність, воно все одно буде там, ревно чекати

Він рухається до голосу, тепер більш рішучий, але все ще не бачить

Починається музика, і він знову відривається від лестощів

Так само, як і з наркотиками, слова навмисно прищеплюють

Весь надувся, але тиша, коли музика закінчується, швидко здувається

Тепер голос, хоча й ніколи не змінюється, починає звучати для нього як вереск

Він закриває вуха руками

Тепер глухий і сліпий, він безцільно блукає

Занурений у темряву, він забув, ким мав бути, але голос ----- Він не знає часу----- Чекає ревно

Не можна записати неправильного, його минуле не бачити

І якщо це займе вічність, воно все одно буде там, терпляче чекати

Він не бачить, що підлога мокра, і не чує, як незнайомці попереджають

Він сповзає на спину і, лежачи паралізований, почувається занедбаним

Починається музика, і незнайомці, яким він довіряв, залишають його там

Безпорадний і нерухомий лежить на підлозі --- і нікого це не хвилює

Але голос, який колись був далеким, звучить, як думалося, прямо біля Його вуха

І він більше не чує крику

Голос каже «ХОДІТЬ», і раптом він зрозумів, що буде

Там написано: «ЗНІМАЙТЕ ПОВ’ЯЗУ», раптом він усвідомив, що завжди

Могли б

Але голос-----Він не знає часу-----Терпеливо чекає

Не можна записати неправильного, його минуле не бачити

І якщо це займе у нього вічність, воно все одно буде там, ревно чекати

Але голос-----Він не знає часу-----Чекає ревно

Не можна записати неправильного, його минуле не бачити

І якщо це займе вічність, воно все одно буде там, терпляче чекати