Armour - Enchant

Here I stand Beside you, still I somehow stand apart

I’m burdened in my spirit, a stone is weighing down my heart

I’m riddled in my depths by this half-heartedness

Sundered from the «now» by self-protectiveness

Look around in your heart

Cut off from the moment

Divested all the way

No music in this silence

No colour in this grey

I’m rarely fully there, I cloak myself from harm’s way

An inmate of my own device who’s blinded by the light of day

Summon forth from your heart

Cut off from the moment

Divested all the way

No music in this silence

No colour in this grey

This chasm I cannot bridge

This hole I cannot fill with sand

Summon forth, from your heart, the whole man

Half-speed, half-there, thus I’m half-alive

Un-veiled and un-guised then I’m genuine

But why do I die just as I come alive?

So used to this armour, and how it fits

Cut off from the moment

Divested all the way

No music in this silence

No colour in this grey

This chasm I cannot bridge

This hole I cannot fill with sand

Summon forth, from your heart, the whole man

(Music: P. Craddick, D. Ott)

Ось я стою поруч із тобою, але я якось осторонь

Я обтяжений духом, камінь тяжіє моє серце

Я в глибині душі вражений цією половинчастістю

Відірваний від «заразу» через самозахист

Подивіться навколо у своєму серці

Відрізаний від моменту

Звільнений до кінця

У цій тиші немає музики

У цьому сірому немає кольору

Я рідко буваю там повністю, я закриваюся від біди

Ув’язнений мого власного пристрою, який засліплений денним світлом

Виклич із свого серця

Відрізаний від моменту

Звільнений до кінця

У цій тиші немає музики

У цьому сірому немає кольору

Я не можу подолати цю прірву

Я не можу заповнити цю яму піском

Виклич від серця всю людину

Напівшвидкості, наполовину там, отже я напівживий

Неприкритий і не прикритий, тоді я справжня

Але чому я вмираю так само, як оживаю?

Ви звикли до цієї броні та до того, як вона підходить

Відрізаний від моменту

Звільнений до кінця

У цій тиші немає музики

У цьому сірому немає кольору

Я не можу подолати цю прірву

Я не можу заповнити цю яму піском

Виклич від серця всю людину

(Музика: П. Креддік, Д. Отт)