Constant - Emilie Autumn

You appeared to me Like rain

After a dry spell

Like growth

After a hard year

Like life

After death

And it had been so long

Yet my eye could discern

Less beauty

In its object

Than my memory maintained

So I whispered to myself

«All is but illusion

You did well to love him

It gave you songs to write

And kept you safe»

And with a sigh of relief

I let you go But you would not go For you came to me In the air about you

And you walked with me From the other side

Of town

And you touched me With your hands

Behind your back

So I whispered to myself

«All is but illusion

You were wise to look closer

You have lost nothing

Only exchanged a face for a soul

Whatever happens now

You have been Constant

And let no one say

You never loved»

Ти показався мені як дощ

Після сухого періоду

Як зростання

Після важкого року

Як життя

Після смерті

І це було так довго

Але моє око могло розпізнати

Менше краси

У своєму об’єкті

Чим збереглася моя пам’ять

Тож я прошепотів сам собі

«Все — лише ілюзія

Ви добре вчинили, що полюбили його

Це дозволило вам писати пісні

І захистив вас»

І зітхнувши з полегшенням

Я відпустив Тебе Але ти не хотів би Бо ти прийшов до мене В повітрі навколо себе

І ти пішов зі мною з іншого боку

З міста

І ти торкнувся мене своїми руками

За спиною

Тож я прошепотів сам собі

«Все — лише ілюзія

Ви були розумні придивитися ближче

Ви нічого не втратили

Лише проміняв обличчя на душу

Що б не сталося зараз

Ви були Постійними

І нехай ніхто не каже

Ти ніколи не любив»