One Flew West - Elway

I’ve been lost in fear and loathing on a bathroom tile floor

Holding fistfuls of my blood, barely together

And for a moment it had seemed like to die is just a dream

And to live after tonight would be a nightmare

And in the mirror I could see an older man stare back at me

With drinks and crushed up pills like some failed science

He seemed to say without a voice that his future was a choice

And the truth will all at once become apparent

Won’t you be the liberator to this overactive brain?

Because I’ve been struggling to feel out what these thoughts mean

I’m a stumbling narcoleptic, fingers grasped to hearts of glass

And in a bed of shards I’ll fall right in to good dreams

Where life would stand so still

And for a moment we are free

Restless souls flown from the sea

One day I will

Steal the traction from the ether

Walk right into everything I want to be

And when my bones are laid into the ground someday

I hope to hell I had the guts to tell you everything

And when my bones are laid into the ground someday

I hope to hell that you and I’d seen everything

Because I’ve been lovesick lost and lonely on the wrong side of the world

In a decade strong of suffering and silence

And when the world paints me a cynic, I guess that’s just what I’ll be

Because there’s no greater hope left in this idle city

Я загубився в страху й ненависті на кахельній підлозі ванної кімнати

Тримаючи пригоршню моєї крові, ледве разом

І на якусь мить здавалося, що померти — це лише сон

І жити після сьогоднішньої ночі було б кошмаром

І в дзеркалі я бачила старшого чоловіка, який дивиться на мене

З напоями та подрібненими таблетками, як якась невдала наука

Він, здавалося, без голосу сказав, що його майбутнє – вибір

І вся правда відразу стане очевидною

Чи не станете ви визволителем для цього надактивного мозку?

Тому що мені важко відчути, що означають ці думки

Я – нарколептик, який спотикається, пальці схоплені за скляні серця

І в ліжку осколків я впаду прямо в добрі сни

Там, де життя зупинилося б

І на мить ми вільні

Неспокійні душі полетіли з моря

Одного дня я зроблю

Вкрасти тягу з ефіру

Прямо у все, чим я хочу бути

І коли колись мої кістки будуть закладені в землю

Сподіваюся, до біса, у мене вистачило мужності розповісти вам все

І коли колись мої кістки будуть закладені в землю

Я до біса сподіваюся, що ми з вами все бачили

Тому що я був закоханим, втраченим і самотнім не на тому боці світу

У десятиліття сильних страждання та мовчання

І коли світ змальовує мене циніком, я я здогадуюсь, що саме таким я стану

Тому що в цьому бездіяльному місті немає більшої надії