Deathwalker - Eluveitie

In distress, chased and locked in stalemate

Into the cauldron, to embrace eclipse

And inhale the harrowing

Withering, the sear flesh and blood

Elapsed is the momentary host

Limp, the broken will, worn down the last stand

Extinction!

Extinction!

And I soar up high into the haven

Of the starless night

Borne by black wings of dawn

I fly away from the bygone

As I crossed alone

The gold turned into dead stone

And I did not look back

Nor did I mourn

At the gate in a place between dimensions

I swathed myself, to embrace eclipse

And to sink into the void

And I chased through the nightly brake

Unseen, shot through icy streams

High above the crowns and down into the dark

And I soar up high into the haven

Of the starless night

Borne by black wings of dawn

I fly away from the bygone

As I crossed alone

The gold turned into dead stone

And I did not look back

Nor did I mourn

(Aidus esti — io gnātā uer axsin

Bitous uertassit in uextlon)

On this bridge so narrow

The shoddy rags fell off me

Robed in nakedness I entered the gate

Deathwalking o’er the searing bridge

At the time between the times

I witness and herald

We do not perish but only slough

And I soar up high into the haven

Of the starless night

Borne by black wings of dawn

I fly away from the bygone

As I crossed alone

The gold turned into dead stone

And I did not look back

Nor did I mourn

У біді, переслідуваний і замкнений у глухому куті

У котел, щоб обійняти затемнення

І вдихніть боронування

В'янувши, пекуть плоть і кров

Elapsed — це поточний хост

М'яка, зламана воля, зношена остання стійка

Вимирання!

Вимирання!

І я злітаю високо в гавань

Беззіркової ночі

Несуть чорні крила світанку

Я відлітаю від минулого

Як я перетинав один

Золото перетворилося на мертвий камінь

І я не озирнувся

Я також не сумував

Біля воріт у місці між вимірами

Я закутався, щоб обійняти затемнення

І потонути в порожнечі

І я переслідував нічне гальмо

Невидимі, простріляні крізь крижані потоки

Високо над кронами і вниз у темряву

І я злітаю високо в гавань

Беззіркової ночі

Несуть чорні крила світанку

Я відлітаю від минулого

Як я перетинав один

Золото перетворилося на мертвий камінь

І я не озирнувся

Я також не сумував

(Aidus esti — io gnātā uer axsin

Bitous uertassit в uextlon)

На цьому мосту такий вузький

Дурні ганчірки впали з мене

Одягнувшись наготою, я увійшов до воріт

Смертельний перехід по пекучому мосту

У період між часами

Я свідок і провісник

Ми не гинемо, а лише зникаємо

І я злітаю високо в гавань

Беззіркової ночі

Несуть чорні крила світанку

Я відлітаю від минулого

Як я перетинав один

Золото перетворилося на мертвий камінь

І я не озирнувся

Я також не сумував