Gentle Arms Of Eden - Ellis Paul, Vance Gilbert

On a sleepy endless ocean when the world lay in a dream

There was rhythm in the splash and roll, but not a voice to sing

So the moon shone on the breakers and the morning warmed the waves

Till a single cell did jump and hum for joy as though to say

This is my home, this is my only home

This is the only sacred ground that i have ever known

And should i stray in th dark night alone

Rock me goddess in the gentle arms of eden

Then the day shone bright and rounder til the one turned into two

And the two into ten thousand things, and old things into new

And on some virgin beach head one lonesome critter crawled

And he looked about and shouted out in his most astonished drawl

This is my home …

Then all the sky was buzzin and the ground was carpet green

And the wary children of the wood went dancin in between

And the people sang rejoicing when the field was glad with grain

This song of celebration from their cities on the plain

This is my home …

Now there’s smoke across the harbor, and there’s factories on the shore

And the world is ill with greed and will and enterprise of war

But i will lay my burden in the cradle of your grace

And the shining beaches of your love and the sea of your embrace

This is my home …

На сонному безкрайньому океані, коли світ лежав у соні

У сплеск-енд-рол був ритм, але не було голосу, щоб заспівати

Тож місяць сяяв на рубашки, а ранок зігрівав хвилі

Поки одна клітина не стрибала й гула від радості, як хоча кажучи

Це мій дім, це мій єдиний дім

Це єдина священна земля, яку я коли знала

І чи варто мені блукати в темну ніч на самоті

Розкачайте мене, богиню, у ніжних обіймах райю

Тоді день сяяв яскравіше й кругліше, поки один не перетворився на два

І два на десять тисяч речей, а старі речі на нове

А на якомусь незайманому пляжі повзало одне самотнє створіння

І він озирнувся й закричав своєю найдивовижнішою протяжністю

Це мій дім…

Тоді все небо загуділо, а земля була килимово-зеленою

А обережні діти лісу танцювали між ними

І співали люди, радіючи, коли поле раділо зерном

Ця пісня святкування з їхніх міст на рівнині

Це мій дім…

Тепер у гавані дим, а на березі — фабрики

І світ хворий жадібністю, волею та підприємливістю війни

Але я покладу свій тягар у колиску вашої милості

І сяючі пляжі твоєї любові та море твоїх обіймів

Це мій дім…