Scherben - Ellende

Ein Weg auf Scherben zerbricht den Geist zerfällt

Welch eine Hürde stellt die Nacht der Zeit

Was Hilft ein Flehen vergiftet unsere Welt

Sterbende Sterne zerbrecht das Himmelszelt

Was für ein Jammer sehe nur Scherben

Ein Fluss sträubt sich vor euch wie eine tote Ader

Hinterlässt er Dürre und Verwesung

Das gras verfärbt sich in Trauer

Süßes Grün wird zu einsamen sterben

Die Früchte faulen als wollten sie niemals leben

Es fällt kein Regen ein Paradies aus Trockenheit

Niemand hats verdient

«Die Menschen liebe ich nicht.

Der Mensch ist mir eine zu unvollkommene Sache.

Liebe zum Menschen würde mich umbringen.

Es läuft auf die absurde Wertung

hinaus der Charakter des Daseins müsse dem Philosophen vergnügen machen.

Sollte es den möglich sein, dieser alte Heilige hat in seinem Walde noch

nichts davon gehört, dass Gott tod ist?

Alles geht.

Alles kommt zurück.

Ewig rollt das Rad des Seins.

Alles stirbt.

Alles blüht wieder auf.

Ewig läuft das Jahr des Seins.»

(- Also sprach Zarathustra)

Was hilft ein Flehen vergiftet unsere Welt

Sterbende Sterne zerbrecht das Himmelszelt

Was hilft ein Flehen vergiftet unsere Welt

Sterbende Sterne, die Scherben am Rand der Zeit

Розбитий шлях розбиває дух кришиться

Яку перешкоду ставить ніч на час

Те, що допомагає прохання, отруює наш світ

Вмирають зірки розбивають небо

Як шкода бачити тільки осколки

Річка біжить перед тобою, як мертва жила

Він залишає за собою посуху і гниття

Трава перетворюється на жалобу

Солодкий зелений помре для самотнього

Плоди гниють, наче ніколи не хотіли жити

Нема дощу, рай посухи

Ніхто цього не заслуговує

«Я не люблю людей.

Чоловік для мене занадто недосконалий.

Любов до людини вбила б мене.

Це зводиться до абсурдної оцінки

Крім того, характер існування повинен приносити філософу задоволення.

Якщо це можливо, цей старий святий ще має такий у своєму лісі

ніколи не чув, що Бог помер?

Все йде.

Усе повертається.

Колесо буття котиться вічно.

все вмирає

Все знову розквітає.

Рік буття біжить вічно».

(- Так говорив Заратустра)

Яка користь від благання отруює наш світ

Вмирають зірки розбивають небо

Яка користь від благання отруює наш світ

Вмирають зірки, осколки на межі часу