The Ark - Eliza Gilkyson

It was just about a year ago I woke up from a dream

That filled my soul with wonder

Where the heavens rained down water and it filled the lakes and streams

And the world was shook by thunder

And the waters came together til they formed a mighty sea

And all the land went under

So I started making plans and my sons all felled the trees

And the wood they set to planing

While the women built the stockpile of provision grain and seeds

And relationships were straining

All the townfolk think we’re crazy when we pass them on the street

They look down at their feet

It’s 300 cubits long

Like the belly of a bird

Three decks high and strong enough

To ride upon the surge

So gather up the grandchildren and all the ones we love

And the animals for breeding

Don’t forget the donkeys and the ravens and the doves

Someday we might need them

There is nothing we can do now for the ones who will remain

And the sky that looks like rain

And the sky looks like rain

Це було лише рік тому, я прокинувся від сну

Це наповнило мою душу здивуванням

Там, де з небес зливалася вода, і вона наповнювала озера й струмки

І світ сколихнув грім

І води зійшлися, аж поки не утворили могутнє море

І вся земля пішла під землю

Тож я почала будувати плани, і мої сини всі повалили дерева

І деревину, яку вони налаштували на стругання

Тоді як жінки створювали запаси зерна й насіння

І стосунки були напруженими

Усі городяни думають, що ми божевільні, коли ми пропускаємо їх на вулиці

Вони дивляться вниз під свої ноги

Його довжина 300 ліктів

Як черево пташки

Три колоди високих і досить міцних

Щоб їздити на сплеску

Тож зберіть внуків та всіх, кого любимо

І тварини для розведення

Не забувайте про ослів, воронів і голубів

Колись вони нам можуть знадобитися

Ми нічого не можемо зробити для тих, хто залишиться

І небо, схоже на дощ

І небо схоже на дощ