Before - Elif Çağlar, Aaron Parks, Harish Raghavan

Before we ever thought to fly

Before we ever knew the silence in the solitude of a cry

When the leaves decide not to fall

When the ones with bitter hearts decide not to grow

When the snow decides to leave no trace

When the devil decides to have just one face

When the rain decides to be dry

When the saint in us decides not just to try

When the earth decides to shake us

And sends us straight to heaven

We will return to who we were

Before it all, before the snow

Before the rain, before the vow

Before the pain, before we ever thought to fly

Before we ever knew the silence in the solitude of a cry

And sends us straight to heaven

We will return to who we were

Before it all

And sends us straight to heaven

We will return to who we were

Before it all, before it all

Please sends us straight to heaven

We will return to who we were

Before it all, before the snow

Before the rain, before the vow

Before the pain, before we ever thought to fly

Before we ever knew the silence in the solitude of a cry

When the leaves decide not to fall

When the ones with bitter hearts decide not to grow

When the snow decides to leave no trace

When the devil decides to have just one face

Sends us straight to heaven

Heaven, heaven, heaven

До того, як ми коли-небудь думали літати

До того, як ми пізнали тишу в самоті крику

Коли листя вирішить не опадати

Коли ті з гіркими серцями вирішують не рости

Коли сніг вирішить не залишити сліду

Коли диявол вирішив мати лише одне обличчя

Коли дощ вирішить бути сухим

Коли святий у нас вирішує не просто спробувати

Коли земля вирішить потрясти нас

І посилає нас прямо на небо

Ми повернемося до того, ким ми були

Перед усім, до снігу

Перед дощем, перед обітницею

До болю, до того, як ми коли не думали літати

До того, як ми пізнали тишу в самоті крику

І посилає нас прямо на небо

Ми повернемося до того, ким ми були

Перед усім

І посилає нас прямо на небо

Ми повернемося до того, ким ми були

Перед усім, перед усім

Будь ласка, посилає нас прямо на небо

Ми повернемося до того, ким ми були

Перед усім, до снігу

Перед дощем, перед обітницею

До болю, до того, як ми коли не думали літати

До того, як ми пізнали тишу в самоті крику

Коли листя вирішить не опадати

Коли ті з гіркими серцями вирішують не рости

Коли сніг вирішить не залишити сліду

Коли диявол вирішив мати лише одне обличчя

Відправляє нас прямо на небо

Небо, рай, рай