Rhythm of the Road - Elephant Revival

The rhythm of the road

Along that river flowing

Never knowing where we’re going, but where we’ve been

And the white lights keep on winding

This road that is reminding we may never feel the same again

Riding round the bend of the winding red dirt trail

The sun it softly sinks below the trees

And that sweet home sense is calling

As the nighttime begins falling

Wherever I hang my head up, all my home

The rhythm of the road

Along that river flowing

Never knowing where we’re going, but where we’ve been

And white lights keep on winding

This road that is reminding we may never feel the same again

Rolling with the wind on a lonesome mountain

I feel the steel rumble in my bones

I hear the whistle in the distance

And I give up my resistance

There ain’t no sense in trying to stop a train

Traveling by foot along the highway to freedom

When wondrous blue sky turns to gray

I see no sign of shelter

And the thunder god I felt her

I will find my things, for I will make my way

The rhythm of the road

Along that river flowing

Never knowing where we’re going, but where we’ve been

And white lights keep on winding

This road that is reminding we may never feel the same again

Ритм дороги

Уздовж тієї річки, що тече

Ніколи не знаючи, куди ми йдемо, але де ми були

І білі вогники продовжують крутитися

Ця дорога, яка нагадує, що ми ніколи більше не будемо відчувати те ж саме

Їзда за поворотом звивистої червоної ґрунтової стежки

Сонце м’яко спускається під дерева

І це солодке відчуття дому кличе

Коли починає спадати ніч

Скрізь, куди б я не схилив голову, весь мій дім

Ритм дороги

Уздовж тієї річки, що тече

Ніколи не знаючи, куди ми йдемо, але де ми були

А білі вогники продовжують горіти

Ця дорога, яка нагадує, що ми ніколи більше не будемо відчувати те ж саме

Котиться з вітром по самотній горі

Я відчуваю сталевий гул у моїх кістках

Я чую свисток вдалині

І я кидаю свій опір

Немає сенсу намагатися зупинити потяг

Подорожувати пішки по шосе до свободи

Коли дивовижне блакитне небо стає сірим

Я не бачу знаків притулку

І бог грому я відчув її

Я знайду свої речі, бо проберусь

Ритм дороги

Уздовж тієї річки, що тече

Ніколи не знаючи, куди ми йдемо, але де ми були

А білі вогники продовжують горіти

Ця дорога, яка нагадує, що ми ніколи більше не будемо відчувати те ж саме