Листья - Елена Нуриева

Собиралась в спешке, второпях

Свои одежды уходя забыла осень

И листва ковром лежит

Белый снег уже над ней кружит

А листья таяли,

Под снегом таяли

Таяли

Шептали мне люблю

Отчего такая нежность?

Для чего

Такая грусть?

Только раз мы были вместе

И теперь тебе я снюсь,

Но не вернется осень, не вернусь

А губы таяли

Под утро таяли

Таяли

Шептали мне люблю

Снегопад таит надежду на весну,

На то, что прежде чем на рельсах лед растает

По земле пройдут дожди,

Но ты меня пожалуйста не жди

Глаза послушно

Закрываю я

Таю я

Шепчу тебе люблю

Збиралася в спішці, поспіхом

Свої одягу йдучи забула осінь

І листя килимом лежить

Білий сніг уже над нею кружляє

А листя танули,

Під снігом танули

Таяли

Шептали мені люблю

Чому така ніжність?

Для чого

Такий сум?

Тільки раз ми були разом

І тепер я тобі снюся,

Але не повернеться осінь, не повернуся

А губи танули

Під ранок танули

Таяли

Шептали мені люблю

Снігопад таїть надію на весну,

На те, що перш ніж на рейках лід розтане

По землі пройдуть дощі,

Але ти мене будь ласка не чекай

Очі слухняно

Закриваю я

Таю я

Шепчу тобі люблю