Die Sixtinische Madonna - Electra, Neue Elbland Philharmonie, Chor Hoyerswerda, Jens-Uwe Mürner

Der Maler

Viele Hundert Jahre sind hin über die Welt

Seit ein großer Maler malte die Madonna

Die das Kind auf den Armen hält

Gottes Frau und Josephs Frau

Aber war es nicht vor allem jene Frau

Die in seinem Herzen war

Irgendwo gewonnen, irgendwo gesehen

Oder nichts als Sehnsucht gar

Und er malte Gott nicht wie ein Feuer oder Licht

Und er malte Gott wie es aus Menschenaugen spricht

Jahwe hörte auf ein Geist vom Himmel her zu sein

Wurde Geist des Menschen und ein Maler fing ihn ein

Viele Hundert Jahre sind hin über die Welt

Doch es blieb der Welt sein Name

Die Madonna die das Kind in den Armen hält

Eine neue Göttlichkeit, und der Maler klopfte seinen Pinsel aus

Meine Schöne, schau dir’s an, also habe ich als Maler dich geliebt

Also lieb ich dich als Mann

Und er malte Gott nicht wie ein Feuer oder Licht

Und er malte Gott wie es aus Menschenaugen spricht

Jahwe hörte auf ein Geist vom Himmel her zu sein

Wurde Geist des Menschen und ein Maler fing ihn ein

Das Bild

Wie sie schwebt, schwebt über Wolken daher

Da geht der Papst in die Knie

Und die Blitzgewohnte geblendet sieht fort

Einhält die Artillerie

Setzten nicht gar Soldaten ihr Leben ein

Aus Kellernacht und Minen sie zu befrein

Das nicht zerstört wird, was uns gehört

Uns den Menschen und nicht einem Volk

Ah, ah herrliche Frau, Himmel und Erde in eins

Ah, ah herrliche Frau, es ist unsere Frau

Wie sie lebt, lebt nicht als Heiligenschein

Sondern ist Fleisch und ist Blut

Und geboren zu leben, bis das man stirbt

Furchtsam ihr Schritt und voll Mut

Halten nicht wir in Ehren ihr Angesicht

Die wir verstehn', das es vom Menschen spricht

Kleinmut und Stolz, aus diesem Holz

Schuf der Mensch sich am sechsten Tag Gott

Ah, ah herrliche Frau, Himmel und Erde in eins

Ah, ah herrliche Frau, es ist auch unsere Frau

Ah, ah herrliche Frau, jeder Mensch sieht in ihr eins

Ah, ah herrliche Frau, es ist auch unsre Frau

Der Betrachter:

Wenn du dahinhetzt

Dann vergiß die deine nicht

Wie lange Zeit schon

Sahst du ihr nicht ins Gesicht

O auch in ihren Augen gibt es diesen Samt

O küß' die Bitternis von ihrem Mund, verdammt

Ist es die Mutter?

Ist es die Schwester?

Oder ist es die Liebste?

Ist es die Frau, die du vergißt?

Oh auch in ihren Augen gibt es diesen Samt

Oh reiß die Sachlichkeit ihr vom Gesicht, verdammt

Geh zu ihr, und da steht sie mit dem Kind

Schwebend die, die noch ungeboren sind

Tief in dir, da fällst du auf die Knie

Das ist sie ganz genau, das ist die Frau

Ach, an den Fronten trugen wir in uns ihr Bild

Und nach den Nöten liebten wir sie heiß und wild

Nun ist sie Kumpel oder führt sie uns das Haus

Und manchmal meint man, sie sieht nicht besonders aus

Oh auch in ihren Augen gibt es diesen Samt

Oh reiß die Sachlichkeit ihr vom Gesicht, verdammt

Geh zu ihr, und da steht sie mit dem Kind

Schwebend die, die noch ungeboren sind

Tief in dir, da fällst du auf die Knie

Das ist sie ganz genau, das ist die Frau

Художник

Багато сотень років минуло по всьому світу

Так як великий живописець малював Мадонну

тримаючи дитину на руках

Дружина Бога і дружина Йосипа

Але чи не в першу чергу це була жінка

Що було в його серці

Десь виграв, десь побачив

Або нічого, крім туги

І він не малював Бога як вогонь чи світло

І він зобразив Бога, як він говорить з людських очей

Ягве перестав бути духом з неба

Став духом людини і художник захопив його

Багато сотень років минуло по всьому світу

Але його ім’я залишилося у світі

Мадонна тримає дитину на руках

Нове божество, і художник постукав пензлем

Красуне моя, подивись на неї, так я любив тебе як художника

Тому я люблю тебе як чоловіка

І він не малював Бога як вогонь чи світло

І він зобразив Бога, як він говорить з людських очей

Ягве перестав бути духом з неба

Став духом людини і художник захопив його

Фото

Те, як вона ширяє, ширяє над хмарами

Тоді папа стає на коліна

А ті, хто звик до блискавки, дивляться наосліп

Зупиніть артилерію

Навіть солдати не ризикували своїм життям

Звільнити їх від ночі підвалів і шахт

Щоб те, що нам належить, не знищено

Ми люди, а не народ

Ах, ах, красуня, небо і земля в одному

Ах, мила леді, це наша леді

Те, як вона живе, не живе як німб

Але плоть і кров

І народжений жити, поки не помре

Боязкий її крок і сповнений мужності

Чи не шануємо її обличчя

Ми, які розуміємо, що це говорить про людей

малодушність і гордість, зроблені з цього дерева

На шостий день людина створила для себе Бога

Ах, ах, красуня, небо і земля в одному

Ах, славна пані, це ж і наша леді

Ах, ах, красуня, в ній всі бачать одне

Ах, ах, красуня, це теж наша жінка

Глядач, спостерігач:

Коли ти поспішаєш туди

Тоді не забувай свого

Як давно це було

Ти не дивився їй в обличчя

О і в їхніх очах цей оксамит

О поцілуй гіркоту з її вуст, проклятий

Це мати?

Це сестра?

Або це кохана?

Це жінка, яку ти забуваєш?

Ой, в її очах теж цей оксамит

О, зірви практичність з її обличчя, чорт побери

Іди до неї, а ось вона з дитиною

Пливуть ті, хто ще не народився

Глибоко всередині ти падаєш на коліна

Саме така вона, така жінка

О, на фронтах ми несли їхній образ у собі

І після труднощів ми її люто і шалено любили

Тепер вона подруга або вона керує будинком для нас

І іноді тобі здається, що вона не виглядає особливою

Ой, в її очах теж цей оксамит

О, зірви практичність з її обличчя, чорт побери

Іди до неї, а ось вона з дитиною

Пливуть ті, хто ще не народився

Глибоко всередині ти падаєш на коліна

Саме така вона, така жінка