Женщина - эхопрокуренныхподъездов

Дельфины плывут в бирюзовые дали

Так помаши им вслед своею крохотной рукой

Не забывай как перед сном мы выбирали

Кто лучше, Джармуш, Итан или Джоэль Коэн

Такое, твоих не встретить глаз

И в третий раз я остаюсь в кастрюле

Со своей испорченной любовью

Юля, мне жаль, что ты не хочешь

Чтоб я жил тобой

Меркнешь как сверхновая во мгле терасс

Я так хочу обратно в леопардовый рюкзак твой,

А я не там, но за плечами

И если у меня всё хуже будет завтра

Ты будешь счастлива, я обещаю

И вроде в Петербурге я, и всё не так уж жутко

Воспоминаниями по сердцу гусеницы танков

Каждый раз когда я прохожу по

Набережной реки Фонтанки

Готов стоять в очередях госучереждений

Канцелярскую пыль паспортных столов

Вдыхать как спидбол до полного отчуждения

И как в ебучих мелодрамах сохранить любовь

Санитаром мыть затхлые кареты скорой

Разнорабочим слушать наглых цунарёфов с гор

И даже блядским официантом я бы был устроен

И вот уже нажратый боров мне орёт, мол, «скоро там?»

Всё будет будто в сентябре и детстве

Я брошу пить и материться

И попрошу тебя руки и сердца

В заброшенном посёлке Мурманск-130

Мы скажем всему миру чтобы шёл он на хуй

И больше никакого рэпа, бухла и страданий

И ты больше никогда не будешь плакать

И мы назовём своего сына Даней

Дельфіни пливуть у бірюзові дали

Так помахай їм услід своєю крихітною рукою

Не забувай як перед сном ми вибирали

Хто краще, Джармуш, Ітан чи Джоель Коен

Таке, твоїх не зустріти очей

І в третій раз я залишаюся в каструлі

Зі своїм зіпсованим коханням

Юля, мені шкода, що ти не хочеш

Щоб я жив тобою

Меркнеш як наднова у темряві терас

Я так хочу назад в леопардовий рюкзак твій,

А я не там, але за плечами

І якщо у мене все гірше буде завтра

Ти будеш щаслива, я обіцяю

І начебто в Петербурзі я, і все не так вже жахливо

Спогадами по серцю гусениці танків

Щоразу коли я проходжу по

Набережної річки Фонтанки

Готовий стояти в чергах держустанов

Канцелярський пил паспортних столів

Вдихати як спідбол до повного відчуження

І як в ебучих мелодрамах зберегти кохання

Санітаром мити затхлі карети швидкої

Різнороби слухати нахабних цунарифів з гор

І навіть блядським офіціантом я був влаштований

І ось вже нажерти борів мені кричить, мовляв, «скоро там?»

Все буде ніби в вересні та дитинстві

Я кину пити і матюкатися

І попрошу тебе руки і серця

У занедбаному селищі Мурманськ-130

Ми скажемо всьому світу щоб йшов він на хуй

І більше ніякого репу, бухла і страждань

І ти більше ніколи не будеш плакати

І ми назвемо свого сина Данею