Der Anfang - Eisbrecher

Lacrimosa

Inferno

Der Kelch Des Lebens

Versagt im Wort

Im Traum zerflossen

Den Kelch des Lebens nur beruhrt

In einem Sog

Die Kehle mit dem Gift gefullt

Den Korper und das Fleisch zersetzt

Die Seele leer getrunken

Am Stamm der Sehnsucht wund gewetzt

Erhitzt — verbrannt

Zu heiss — vorbei

Sehnsucht

Ausgesetzt und abgeschoben

Den Samen in den Sumpf gepflanzt

Nunmehr da ich fuhle

Bin ich Mensch und will ich auch sprechen

Am Fuss der Berge will ich knien

Will das Meer mit Worten segnen

Welcher Wind hat mich gerufen

Welcher Clown hat mich ausgelacht

So brauche ich den Namen nicht

Werde nicht gerufen

Noch werde ich Antwort jemals horen

Es ist der Traum der mich gefuhrt

Und folgen werde ich bis in die Glut

Devoid of words

Dissolved in a dream

The goblet of life is only touched

In a wake

My throat filled with poison

My body and flesh disintegrated

My soul drunk empty

Wounded in the realms of yearning

Burned and scorched

Too hot — all past

Yearning

Abandoned and discarded

Seed painted in the mire

Now as I feel

I am a person and also wish to speak

I will knee at the foot of the mountain

Bless the sea with words

Which wind has called me

Which clown had derided me

I do not need the name

I will not call out

Neither will I ever hear the answer

The dream has led me

And I will follow it into the glowing fire…

Лакримоза

пекло

Чаша Життя

Не вдалося в слові

Розчинений уві сні

Щойно торкнувся чаші життя

У відсмоктуванні

Горло наповнилося отрутою

Тіло і м'ясо розклалися

Душа п'яна пуста

Поранений на стовбур туги

Нагрівся — згорів

Занадто гаряче — кінець

Туга

Викритий і депортований

Посіяв зернятко на болоті

Тепер, коли я відчуваю

Я людина і чи хочу я також говорити

Я хочу стати на коліна біля підніжжя гір

Хоче освятити море словами

Який вітер мене покликав

Який клоун сміявся з мене

Тому мені не потрібне ім’я

Не дзвоніть

І я ніколи не почую відповіді

Це мрія привела мене

І я піду в жар

Позбавлений слів

Розчинений уві сні

Келих життя тільки торкається

У слід

Моє горло наповнилося отрутою

Моє тіло і плоть розпалися

Душа моя п'яна порожня

Поранений у царствах туги

Згорів і обпалений

Надто гаряче — все минуле

туга

Покинутий і викинутий

Насіння намальоване в болоті

Тепер, як я відчуваю

Я людина і теж хочу говорити

Я стану на коліна біля підніжжя гори

Благослови море словами

Який вітер мене покликав

Який клоун висміяв мене

Мені не потрібне ім'я

не буду кликати

Я також ніколи не почую відповіді

Сон привів мене

І я піду за ним у сяючий вогонь…