Свитер - Eilean Mor

Я вселенную распускаю, как старый свитер на тонкие нити

В надежде, что одна приведет к тебе

В надежде, что есть бог, который не глух к молитвам

В надежде, что есть опора, пусть и на самом дне

Я времени полотно натянул на триптих

Я все исправил, жизнь и смерть написал слитно,

Но только в каждой картине есть цвет

Которого не было на палитре

Порождение случайного мига или звено цепи событий

Как и мы все

Я вселенную распускаю, как старый свитер

В надежде увидеть твое лицо,

Но в конце вижу лишь свою спину и путеводную нить

Связанную в кольцо

Я всесвіт розпускаю, як старий светр на тонкі нитки

У сподіванні, що одна приведе до тебе

У сподіванні, що є бог, який не глухий до молитов

У сподіванні, що є опора, нехай і на самому дні

Я часу полотно натягнув на триптих

Я все виправив, життя і смерть написав разом,

Але тільки в кожній картині є колір

Якого не було на палітрі

Породження випадкової миті або ланка ланцюга подій

Як і ми все

Я всесвіт розпускаю, як старий светр

В сподіванні побачити твоє обличчя,

Але в кінці бачу лише свою спину і дороговказ.

Пов'язану в кільце