Привыкать - Егор Летов, Сергей Летов

То ли поделом, то ли по домам,

То ли скатертью дорожка, то ли что-то ещё.

Словно камни,

Словно корни,

Словно черви,

Будем привыкать.

Сумерки и боги разбрелись по углам,

Зевота разорвала горизонт пополам.

Час за часом,

Год за годом,

Век за веком.

Будем привыкать.

Что-то белое слепое поселилось в груди,

То ли вьюга, то ли моль, то ли всё, что впереди.

То ли жажда,

То ли полдень,

То ли копоть.

Будем привыкать.

Чи то поділом, чи то по будинках,

Чи то скатертиною доріжка, чи щось ще.

Немов каміння,

Немов коріння,

Немов хробаки,

Звикатимемо.

Сутінки і боги розбрелися по кутках,

Позіхання розірвала обрій навпіл.

Година за годиною,

Рік за роком,

Вік за віком.

Звикатимемо.

Щось біле сліпе оселилося у грудях,

Чи завірюха, чи моль, чи все, що попереду.

Чи спрага,

Чи то опівдні,

Чи то кіптяву.

Звикатимемо.