Obłok - Edyta Gorniak

Czasem są takie dni, kiedy smutek szepcze

Nie ma też w sercu mym ulubionych fraz

W takie dni modlitw mych wiatr unosić nie chce

W myślach i w oczach tkwi przyczajony strach

Lecz nagle ktoś mój uchwycił wzrok, zostaliśmy

Sami

I uśmiechnął się jak nie robi tego nikt

A oczom, co często szare są i okryte łzami

Oddal blask i jak lekki obłok znikł

A tak bardzo…

Wyśpiewać chcę

Na palcach wytańczyć chcę

Me serce jak dziecka śmiech radością pełne

I cale miłością drży

Chcę oddać to, co w nim tkwi

Więc proszę ciesz się ze mną chociaż dziś

Tak bardzo

Wyśpiewać chcę

Na palcach wytańczyć chcę

Nie będzie juz smutku cień oplatał szczęścia

Przede mną słoneczne dni

Chcę dzielić tę radość z kimś

Więc proszę ciesz się ze mną chociaż Ty

Mija czas w kroplach dni pod zasłona deszczu

A mój płaszcz chłodu serc nie odpędzi znów

Czasem brak tylu sił, by ten smutek przemóc

Nawet sny płaczą, bo w wyobraźni wiele luk

Lecz nagle ktoś mój uchwycił wzrok, zostaliśmy

Sami…

Іноді бувають дні, коли смуток шепоче

У моєму серці також немає улюблених фраз

У такі дні молитви вітер не хоче нести мій вітер

У моїй голові та очах таїться страх

Але раптом хтось попався мені на очі, ми залишилися

Самі

І посміхався, як ніхто

І очі, які часто сірі й залиті сльозами

Зняли світіння і зникли, як легка хмара

І так багато...

я хочу співати

Хочу танцювати на пальцях

Серце моє, як дитячий сміх від радості

І він тремтить від любові

Я хочу повернути те, що в ньому є

Тож, будь ласка, насолоджуйтесь сьогодні разом зі мною

Так

я хочу співати

Хочу танцювати на пальцях

Не буде більше смутку, тіні, обвитої щастям

Попереду сонячні дні

Я хочу поділитися з кимось цією радістю

Тож будь ласка, насолоджуйтесь зі мною принаймні

Час тече краплями днів під завісою дощу

І моя мантія холодних сердець більше не прожене

Іноді не вистачає сил подолати цей смуток

Навіть мрії плачуть, бо в уяві багато прогалин

Але раптом хтось попався мені на очі, ми залишилися

Самі…