Белая ночь - Эдита Пьеха

Вот и опять не спит мой Ленинград,

Как он красив и как молод.

Звёзды от наших глаз спрятались в Летний сад,

Белая ночь вошла в город.

На площадях асфальт и цветы,

Вот почему наши шаги так осторожны.

А на Неве в это время разводят мосты,

Но нас с тобой разлучить невозможно.

Как я люблю, когда свет без теней,

Хмурых теней вокруг нету.

Можно и так теперь не зажигать огней,

Хватит на всех людей света.

Не говори, о чём думаешь ты,

В белую ночь это узнать очень несложно.

А на Неве в это время разводят мосты,

Но нас с тобой разлучить невозможно.

От і знову не спить мій Ленінград,

Як він красивий і як молодий.

Зірки від наших очей сховалися в Літній сад,

Біла ніч увійшла до міста.

На площах асфальт і квіти,

Ось чому наші кроки такі обережні.

А на Неві в  цей час розводять мости,

Але нас з тобою розлучити неможливо.

Як я люблю, коли світло без тіней,

Похмурих тіней навколо нема.

Можна і так тепер не запалювати вогнів,

Досить на всіх людей світу.

Не говори, про що думаєш ти,

Білої ночі це дізнатися дуже нескладно.

А на Неві в  цей час розводять мости,

Але нас з тобою розлучити неможливо.