Adamantine - Edenbridge

As the lights went slowly

The line of vision broke

In the face of reason it flies

Right when I awoke

You spoke beneath a whisper

And angry clouds arose

You began to brood at night

And damned how fate chose

We still endeavor for the precious stone

For accolade until we are alone

A cornucopia of flattery

We only see what we want to see

Can"t break my will

(It is adamantine)

Can"t bar my way

I am ready for fray

Time

(I am adamantine)

And reverie

(And there isn"t a line)

Still it is life"s melody

You can tilt at windmills

You get a fire alight

Pass with flying colours

You are taking it with pride

Beyond the dreams of avarice

You master your own way

Never bend before the wind

No way to lead you astray

And we still wanna go the extra mile

On cobbled streets of artificial smile

A cornucopia of memory

Fills our hopeless vacancy

Our workers of fate

Are like the dreams we create on and on Cause life is a wide open space

And then some, so much to embrace

A cornucopia of mystery

One more page in our diary

My will

(So adamantine)

My way

I am ready for fray

Time

(I am adamantine)

And reverie

(And there isn"t a line)

Still it is life"s melody

Оскільки світло горіло повільно

Лінія бачення зламалася

Перед обличчям розуму це летить

Саме тоді, коли я прокинувся

Ви говорили шепотом

І здійнялися гнівні хмари

Уночі ти почав замислюватися

І проклята, як розбрала доля

Ми все ще намагаємося отримати дорогоцінний камінь

За нагороду, поки ми не залишимося наодинці

Ріг достатку лестощів

Ми бачимо лише те, що хочемо бачити

Не можу зламати мою волю

(Це адамантин)

Не можу перегородити мені дорогу

Я готовий до сутички

Час

(Я непреклонна)

І мрії

(І немає рядка)

Все одно це мелодія життя

Ви можете нахилятися на вітряках

Ви запалюєте вогонь

Пройти з блиском

Ви приймаєте це з гордістю

За межами мрій про скупість

Ви освоюєте свій шлях

Ніколи не прогинайся перед вітром

Не звести вас із шляху

І ми все ще хочемо пройти більше милі

На брукованих вулицях штучної посмішки

Ріг достатку пам’яті

Заповнює нашу безнадійну вакансію

Наші трудівники долі

Схожі на мрії, які ми творимо і на Бо життя — широкий відкритий простір

А потім багато чого, щоб прийняти

Ріг достатку таємниць

Ще одна сторінка в нашому щоденнику

Моя воля

(Так адамантинно)

Мій шлях

Я готовий до сутички

Час

(Я непреклонна)

І мрії

(І немає рядка)

Все одно це мелодія життя