Vagabond - Eddi Reader

Dunno a heap about the what an' why,

Can’t say’s I ever knowed.

Heaven to me’s a fair blue stretch of sky,

Earth’s jest a dusty road.

Dunno the names o' thigs, nor what they are,

Can’t say’s I ever will.

Dunno about God — he’s jest the noddin' star

Atop the windy hill.

Dunno about Life — it’s jest a tramp alone,

From wakin'-time to doss.

Dunno about Death — it’s jest a quiet stone

All over-grey wi' moss.

An' why I live, an' why the old world spins,

Are things I never knowed.

My mark’s the gypsy fires, the lonely inns,

An' jest the dusty road.

Не знаю купу про те, що і чому,

Не можу сказати, що я колись знав.

Небеса для мене це прекрасна блакитна ділянка неба,

Жарт Землі запилена дорога.

Не знаю ні назв людей, ні що вони,

Не можу сказати, що колись буду.

Не знаю про Бога — він жартівлива зірка

На вершині вітряного пагорба.

Не знаю про життя — це жарт один бродяга,

Від часу пробудження до посилення.

Не знаю про смерть — це жарт тихий камінь

Весь сірий мох.

І чому я живу, і чому крутиться старий світ,

Це речі, яких я ніколи не знав.

Мій знак — циганські вогні, самотні корчми,

Жарт курна дорога.