Миг - Эд Шульжевский

Я никогда не увижу тех глаз, не услышу «привет», тишина промолчит…

Не могу превозмочь одинокую боль, черноглазую ночь…

Льются слова, рвется струна, я тебя знал, и не знал…

Припев:

Миг навсегда оставил метку в черствеющем сердце.

Я жду тебя, все бесполезнее день ото дня.

Где взять ключи от замурованной намертво дверцы?

Их до меня кто-то украл и уже не вернет никогда.

Сочится кровь через кожу мою, давит крепкая злость, отпустил, не догнал…

Как мне быть без нее?

Мне теперь все равно, хоть в раю, хоть в аду…

Льются слова, рвется струна, я тебя знал, и не знал, что будет так печально.

Припев:

Миг навсегда оставил метку в черствеющем сердце.

Я жду тебя, все бесполезнее день ото дня.

Где взять ключи от замурованной намертво дверцы?

Их до меня кто-то украл и уже не вернет никогда.

Миг навсегда оставил метку в черствеющем сердце.

Я жду тебя, все бесполезнее день ото дня.

Где взять ключи от замурованной намертво дверцы?

Их до меня кто-то украл и уже не вернет никогда.

Я ніколи не побачу тих очей, не почую «привіт», тиша промовчить.

Не можу перемогти самотній біль, чорнооку ніч…

Лються слова, рветься струна, я тебе знав, і не знав ...

Приспів:

Мить назавжди залишив мітку в черствуючим серці.

Я чекаю тебе, все марніше день у день.

Де взяти ключі від замурованих намертво дверцят?

Їх до мене хтось вкрав і вже не поверне ніколи.

Сочиться кров через шкіру мою, тисне міцна злість, відпустив, не наздогнав…

Як мені бути без неї?

Мені тепер все одно, хоч у раю, хоч у пеклу...

Лються слова, рветься струна, я тебе знав, і не знав, що буде так сумно.

Приспів:

Мить назавжди залишив мітку в черствуючим серці.

Я чекаю тебе, все марніше день у день.

Де взяти ключі від замурованих намертво дверцят?

Їх до мене хтось вкрав і вже не поверне ніколи.

Мить назавжди залишив мітку в черствуючим серці.

Я чекаю тебе, все марніше день у день.

Де взяти ключі від замурованих намертво дверцят?

Їх до мене хтось вкрав і вже не поверне ніколи.