Whispers - Echidna

Dusk and moments of change

As shadows swim in the lakes of rage

I grasp the hope in my trembling hand…

I feel my glacial prison quiver!

Questions…

Swarming through my mind

These words descent to this desolate realm

They’re giving (me) birth from self-destruction

Forlorn I have forseen the dark

Shall dwell in the fortress of past

Whispering in your ears…

Holding the back of your neck …

Judging their infinite lies…

Tempting your self for the end…

In my moments of faith

My aura kneels to embrace me

I grabbed life with my grasping hand…

As I force my prison to… shatter!

Forlorn I have forseen the dark

Shall dwell in the fortress of past

Forlorn I have forseen the dark

Whispers in darkness…

A Window with no view

The Lies they told you were true

Their love gave birth to a spark…

Yet almost torn apart

Whispers in the dark

Dusk and moments of change

As shadows swim in the lakes of rage

I grasp the hope in my trembling hand…

I feel my glacial prison quiver!

Questions…

Swarming through my mind

These words descent to this desolate realm

They’re giving (me) berth from self-destruction

Forlorn I have forseen the dark

Shall dwell in the fortress of past

Forlorn I have forseen the dark

Whispers in darkness…

Сутінки та моменти змін

Як тіні плавають в озерах люті

Я схоплюю надію в своїй тремтячій руці…

Я відчуваю свою льодовикову в’язницю!

Питання…

Рояться в моєму розумі

Ці слова спускаються до цього спустошеного царства

Вони народжують (мене) від самознищення

Занедбаний, я передбачив темряву

Буду жити у фортеці минулого

Шепіт у вухах…

Тримаючись за потилицю…

Засуджуючи їх нескінченну брехню...

Спокушаючи себе до кінця…

У мої хвилини віри

Моя аура стає на коліна, щоб обійняти мене

Я схопив життя своєю хватаючою рукою…

Коли я примушую свою в’язницю… розвалитися!

Занедбаний, я передбачив темряву

Буду жити у фортеці минулого

Занедбаний, я передбачив темряву

Шепіт у темряві…

Вікно без виду

Брехня, яку вони вам сказали, була правдою

Їхнє кохання породило іскру…

Та все ж майже розірване

Шепіт у темряві

Сутінки та моменти змін

Як тіні плавають в озерах люті

Я схоплюю надію в своїй тремтячій руці…

Я відчуваю свою льодовикову в’язницю!

Питання…

Рояться в моєму розумі

Ці слова спускаються до цього спустошеного царства

Вони дають (мені) причал від самознищення

Занедбаний, я передбачив темряву

Буду жити у фортеці минулого

Занедбаний, я передбачив темряву

Шепіт у темряві…