Бунтар - Dzieciuki

Я шумлівы чарот, я мяцежны бунтар.

Я балота буджу гучным шумам.

У вадзе я жыву і абмыт дажджом хмар,

Але змоўкнуць ня дам сваім струнам.

Уздыму дух людзей, прабуджу іх ад сну —

Славу, будучнасьць я ім прарочу…

Я, мяцежны бунтар, клічу жыцьця вясну,

Клічу к працы свабоднай і творчай.

Як ня счуюць мяне, я мацней загуду,

Дам гучнейшы акорд песьні новай…

А каб змыць зь зямлі бруд, скалыхну я ваду,

Што дажджом налілася сьвінцовым.

Чаму ж вы, песьняры, што будзілі людзей,

Чуць ня хочаце песьні чарота?

Нашы песьні — наш кліч, бо адных мы грудзей,

Край адзін наш — то наша балота.

Дык шумі, як шумеў, велікан-ясакар,

Шапаці, сьпелы колас, у полі…

А я песьню сваю буду пець — я бунтар!

Буду клікаць народ свой да Волі.

Я — очерет шумливий, Я — бунтівник.

Гучним шумом буджу болото.

У воді я живу і вмиваюся дощем хмар,

Але я не дозволю своїм струнам замовкнути.

Я підніму дух людей, розбуджу їх від сну -

Слава, я пророчу їм майбутнє...

Я, повстанець, життя весну закликаю,

Закликаю до вільної та творчої праці.

Якщо вони мене не чують, я буду кричати голосніше

Я дам найгучніший акорд нової пісні...

І щоб змити бруд із землі, я струсну воду,

Той дощ лив свинцем.

Навіщо ви співці, що будили людей,

Не хочеш очеретяної пісні?

Наші пісні – наш заклик, бо ми єдині,

Наша земля – наше болото.

Тож шуміть, як шумів гігантський ясакар,

Шепіт, достиглий колос, в полі...

А я заспіваю свою пісню – я бунтар!

Покличу своїх на Волю.