Полдень - Dvanov

Зевота сходит с языка

Икота сходит с языка

Паника полуденных угодий

И ветер трогает траву

И ветер трогает траву

И свет преследует траву

Мы ниже полдня и травы

Встав на бетонный блок в траве

Мы смотрим на луня из-под полыни

И лунь отбрасывает тень

И мир отбрасывает тень

Мы смотрим на полынного луня

Мы вроде слышали про смерть

И даже видели про смерть

Мир огорожен и богат

И тени на траве лежат

И горизонт как земляная куча

И полдень страшен как во сне

И увлекает как во сне

Не скучно и одновременно скучно

Позіхання сходить із мови

Гикавка сходить з мови

Паніка полуденних угідь

І вітер чіпає траву

І вітер чіпає траву

І світло переслідує траву

Ми нижче півдня і трави

Вставши на бетонний блок у траві

Ми дивимось на луня з-під полину

І лунь відкидає тінь

І світ відкидає тінь

Ми дивимось на полынного луня

Ми чули про смерть

І навіть бачили про смерть

Світ обгороджений і багатий

І тіні на траві лежать

І горизонт як земляна купа

Іполудень страшний як усні

І захоплює як у сні

Не нудно і одночасно нудно