Schöpfer des Nichts - Dvalin

Ein hauch von Tod erfüllt die Kälte

Zum See ans Ufer führt mein Pfad

Dem Eise trotzt ein blühend Baume

Doch wünsch' ich mir die Erde karg

Im Geiste fahr ich in die Zweige

Erfüll' mit Gift den saftigen Hain

Schon sehe ich die Blätter fallen

Und Leere zieht stattdessen ein

Leben ich will in mir vereinen

Hass mich packt, zur Tat ich werde schreiten

Lebendig sich mein Schwert bewegt

Reine Euphorie, wenn alles zugrunde geht

Erst wenn kein Ton mehr mein Ohr erreicht

Und wenn mein Blick durch Ödnis streift

Erst wenn kein Grün auf Erden sprießt

Die Leere aus meinem Körper fließt!

Ein dunkler Schnee lähmt meine Hände

Bedeckt den Ort, der mir einst lieb

Vergessen sind die alten Zeiten

Die er mir auf die Stirne schrieb

Doch zurück nach ein paar Tagen

Knospen an dem Stumpfe stehen

Wasser ist des Lebens Wurzel

Muss dem Leben es entzieh’n

Die Erde gebiert ein dunkles Feuer

Verschluckt die See, kein Regen auf Erden

Bis alles verbrannt ist!

Das Ende der Zeit

Schläft tief in mir

Plötzlich vom Traum erwacht

Hör' ich die Welt sich dreh’n

Hat wohl mein Hirn erdacht

Wonach mein Herz sich sehnt

Erst wenn kein Ton mehr mein Ohr erreicht

Und wenn mein Blick durch Ödnis streift

Erst wenn kein Grün auf Erden sprießt

Die Leere aus meinem Körper fließt!

Подих смерті наповнює холод

Мій шлях веде до озера на березі

Квітуче дерево кидає виклик льоду

Але я б хотів, щоб земля була безплідною

Подумки заїжджаю в гілля

Наповніть пишний гай отрутою

Я вже бачу, як падає листя

А натомість настає порожнеча

Життя я хочу об'єднати в собі

Ненависть охоплює мене, я вступлю в дію

Живий мій меч рухається

Чиста ейфорія, коли все руйнується

Тільки тоді, коли до моїх вух більше не доходить звук

І коли мій погляд блукає пусткою

Тільки тоді, коли на землі не проросте зелень

Порожнеча витікає з мого тіла!

Темний сніг паралізує руки

Накрийте місце, яке я колись любив

Старі часи забуті

Що він написав мені на лобі

Але повернувся через кілька днів

Бруньки на пні стоять

Вода – корінь життя

Треба вилучити це з життя

Земля народжує темний вогонь

поглинуло море, нема дощу на землі

Поки все не згорить!

Кінець часу

Спить глибоко в мені

Раптом прокинувся від сну

Я чую, як світ обертається

Напевно, це придумав у своєму розумі

Чого прагне моє серце

Тільки тоді, коли до моїх вух більше не доходить звук

І коли мій погляд блукає пусткою

Тільки тоді, коли на землі не проросте зелень

Порожнеча витікає з мого тіла!